Господарські справи (до 01.01.2019) / Справи про банкрутство / Банкрутство /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа Б-24/84-09

Дата ухвалення рішення:
27.10.2009
Зареєстровано:
05.11.2009
Cуддя:
Заріцька А.О.
Оприлюднено:
09.12.2009
Категорія справи:
Банкрутство
Суд:
Вищий господарський суд України
Форма судового рішення:
Постанова
Форма судочинства:
Господарське

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



27 жовтня 2009 р. № Б-24/84-09


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:


головуючогоПанової І.Ю.,

суддівЗаріцької А.О.,

Хандуріна М.І.


розглянувши касаційну скаргунауково-виробничої фірми "Промкомплект"

на ухвалу

та постанову

господарського суду Харківської області від 3 червня 2009 року

Харківського апеляційного господарського суду від 27 липня 2009 року

у справі

господарського суду

№ Б-24/84-09

Харківської області

за заявою- управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевскому районі м. Харкова,

- науково-виробничої фірми"Промкомплект" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до

про

товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельної компанії "VIR"

визнання банкрутом


за участю представників: не з'явились,


ВСТАНОВИВ:


УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова та НВФ "Промкомплект" у формі ТОВ звернулись до господарського суду Харківської області із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ ВБК "VIR".

3 червня 2009 року господарським судом Харківської області (суддя Плахов О.В.) винесено ухвалу про повернення заяви без розгляду на підставі ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон), Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ" від 14 квітня 2009 року № 361 (далі –Постанова КМУ № 361), чинної на момент винесення ухвали, та ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27 липня 2009 року (колегія суддів у складі: Карабань І.С. –головуючий, Пуль О.А., Шутенко І.А.) ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись з винесеними у справі рішеннями НВФ "Промкомплект" у формі ТОВ звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області посилаючись на порушення господарськими судами приписів ст. 7 Закону, помилкове посилання суду на Постанову КМУ № 361 та незастосування судами Наказу Міністерства економіки України від 11 квітня 2001 року № 77.

Вищий господарський суд України, переглянувши на підставі встановлених фактичних обставин справи ухвалу суду першої та постанову апеляційної інстанцій, перевіривши застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Ухвала господарського суду Харківської області від 3 червня 2009 року мотивована посиланням на неподання ініціюючими кредиторами разом із заявою про порушення справи про банкрутство боржника копій неоплачених розрахункових документів про списання коштів з рахунків боржника на користь обох кредиторів, з підтвердженням банківською установою про прийняття до виконання із зазначенням дати прийняття, чим порушено приписи ст. 7 Закону.

В обґрунтування оскаржуваної ухвали про повернення заяви без розгляду місцевим господарським судом вказано також про те, що до заяви не додано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі встановленому Постановою КМУ № 361.

Тобто суд дійшов висновку про неподання заявниками доказів неплатоспроможності боржника, оскільки до заяви не додано доказів обґрунтованості їх вимог, та несплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому законодавством розмірі, що стало підставою для повернення заяви без розгляду на підставі ст. 9 Закону і ст. 63 ГПК України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження невиконання боржником вимог кредиторів впродовж 3-х місячного строку, кредиторами до заяви додано: постанову державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Харківського міського управління юстиції від 16 жовтня 2008 року про арешт коштів боржника при примусовому виконанні виконавчого листа у адміністративній справі №2-3910/208 виданого 29 травня 2008 року Харківським окружним адміністративним судом про стягнення з ТОВ ВБК "VIR" на користь УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова 42 816, 16 грн.; постанову № 275/01 державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Харківського міського управління юстиції від 27 листопада 2007 року про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу № 35/171-07 від 29 травня 2007 року виданого господарським судом Харківської області про стягнення з ТОВ ВБК “VIR” на користь НВФ “Промкомплект” у формі ТОВ 149 810 грн. боргу, 1 700 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; постанову державного виконавця Орджоні- кідзевського ВДВС Харківського міського управління юстиції від 31 січня 2008 року про арешт коштів боржника при примусовому виконанні наказу № 35/171-07.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що заява ініціюючих кредиторів не містить таких відомостей та до заяви не додано відповідних документів, які б безумовно підтверджували невиконання вимог кредиторів протягом трьох місяців через банк боржника або шляхом виконавчого провадження; з доданих до заяви документів не вбачається, що вимоги обох кредиторів не виконані банком та державною виконавчою службою протягом більш ніж трьох місяців з дня їх пред’явлення.

Згідно ст. 4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог статті 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” безспірними вимогами кредитора є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до п. 8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви кредитор зобов'язаний додати рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копію неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Крім того, відповідно до вимог п. 10 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Харківський апеляційний господарський суд погодився з висновками господарського суду першої інстанції про те, що заява УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова та НВФ “Промкомплект” у формі ТОВ повинна містити відомості про неплатоспроможність або неможливість сплатити кредиторам заборгованість у повному обсязі. Суд апеляційної інстанції правильно вказав про те, що кредиторам в спільній заяві слід було викласти інформацію про пред’явлення до сплати платіжних документів з наданням доказів на підтвердження такого пред’явлення стосовно вимог обох кредиторів.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій про те, що розрахункових чи інших документів, як доказів неплатоспроможності боржника, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника не додано, що є порушенням вимог ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а доводи касаційної скарги вказаного висновку не спростовують.

Крім того, обґрунтовуючи касаційну скаргу товариство посилається на те, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу мали бути сплачені у розмірі 118 грн. згідно із вимогами викладеними в Наказі Міністерства економіки України від 11 квітня 2001 року № 77.

Частиною 2 розділу ІІ Постанови КМУ від 15 квітня 2009 року № 361, чинною на момент подання заяви про порушення справи про банкрутство, передбачено, що розмір витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу для інших позивачів передбачений у розмірі 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України про державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-VI, із змінами та доповненнями на день подання заяви, встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 квітня 2009 року - 625 гривень.

Відтак, з урахуванням приписів Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та Постанови КМУ № 361, вказані доводи касаційної скарги є неправомірними, оскільки станом на день подання заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ ВБК "VIR" була чинною Постанова КМУ від 14 квітня 2009 року № 361 (скасована постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року № 693), приписи якої і підлягали застосування при визначенні розміру витрат та їх сплаті.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала місцевого господарського суду від 3 червня 2009 рок у уданій справі є правильною, а тому підстав для скасування прийнятих у справі рішень немає.


Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,


ПОСТАНОВИВ:


Касаційну скаргу науково-виробничої фірми "Промкомплект" залишити без задоволення.


Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27 липня 2009 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 3 червня 2009 року у справі № Б-24/84-09 залишити без змін.



Головуючий І. Панова


Судді А. Заріцька


М. Хандурін




Судовий реєстр по справі Б-24/84-09

№ рішення Форма судового рішення Дата ухвалення рішення Суддя Суд Форма судочинства
6511152 Постанова 27.10.2009 Заріцька А.О. Вищий господарський суд України Господарське
5777871 Ухвала 23.09.2009 Заріцька А.О. Вищий господарський суд України Господарське