Господарські справи (до 01.01.2019) / Справи про банкрутство / Банкрутство /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа 158-06

Дата ухвалення рішення:
15.07.2009
Зареєстровано:
27.07.2009
Cуддя:
Катеринчук Л.Й.
Оприлюднено:
02.12.2009
Категорія справи:
Банкрутство
Суд:
Вищий господарський суд України
Форма судового рішення:
Постанова
Форма судочинства:
Господарське

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



15 липня 2009 р. № 7/158-06


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:




Ткаченко Н.Г. –(головуючий),



Заріцька А.О. ,

Катеринчук Л.Й. (доповідач)

розглянувши касаційну скаргуДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

на ухвалу

та постанову

господарського суду Сумської області від 10.11.2008 року

Харківського апеляційного господарського суду від 08.04.2009 року

у справі

господарського суду

7/158-06

Сумської області

за заявоюРоменської міжрайонної державної податкової інспекції

про банкрутствоприватного підприємства "Теплокомфорт"

ліквідаторФіленко І.М.


в судовому засіданні взяли участь представники :


від заявника касаційної скаргиМицько Н.М. (дов. 167/10 від 26.12.08)

від заявникане з'явились

від боржникане з'явились


В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Сумської області від 12.09.2006 року порушено провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "Теплокомфорт" (далі –боржника) за заявою Роменської міжрайонної державної податкової інспекції з урахуванням особливостей, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закону).

Постановою суду від 05.10.2006 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Філенка І.М., зобов’язано ліквідатора подати до господарського суду звіт, ліквідаційний баланс (т.1 а.с. 35).

Ухвалою суду від 10.11.2008 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника було затверджено, боржника ліквідовано, провадження у справі припинено (т.1 а.с. 133-134).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.04.2009 року ухвалу господарського суду Сумської області від 10.11.2008 року у справі № 7/158-06 залишено без змін(т.2 а.с. 36-38).

Не погоджуючись з винесеною постановою, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (далі –Кредитор) звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.04.2009 року та ухвалу господарського суду Сумської області від 10.11.2008 року, а справу передати на розгляд до господарського суду Сумської області на стадію ліквідаційної процедури, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 24, 129 Конституції України, статті 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 42, 43, 22, 43, 104 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.

За приписами частин 1, 2, 5 статті 52 Закону в разі, якщо громадянин –підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Згідно з статтею 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до частини 7 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у випадку передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом.

Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника, його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження), надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов'язкових податків та зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень, порушених кредиторами боржника та повідомлення зазначених кредиторів про перебування боржника в ліквідаційній процедурі та права кредиторів згідно з частиною 5 статті 52 подати свої грошові вимоги. Наслідком належного виконання ліквідатором зазначених обов’язків буде встановлення заставних, конкурсних кредиторів боржника.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об’єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, законодавцем передбачено обов’язковий перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із звітом ліквідатора та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури та за участі кредиторів (комітету кредиторів).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою суду від 05.10.2006 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру в порядку статті 52 Закону.

Ухвалою суду від 10.11.2008 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника було затверджено.

Матеріалами справи підтверджується, що ліквідатором, з метою виявлення майна банкрута були надіслані листи - запити до: Сумського обласного бюро технічної інвентаризації, Сумського обласного головного управління земельних ресурсів, МРЕВ ДАІ УМВС в Сумській області, Роменської МДПІ, фінансово-кредитних установ, з проханням повідомити ліквідатора про наявність нерухомого майна, транспортних засобів та земельних ділянок у боржника. Внаслідок чого судом встановлено відсутність державної реєстрації майнових прав боржника та відсутність його майна.

Разом з тим, затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс суд не дав оцінки тому, що ліквідатором не було зроблено запитів до державних органів, які реєструють обтяження (заборону відчуження) рухомого та нерухомого майна, внаслідок чого не було виявлено заставних кредиторів боржника, та не було витребувано інформації з органів державної виконавчої служби про наявність виконавчих проваджень по стягненнях з боржника.

Згідно матеріалів справи вбачається відсутність запитів ліквідатора до фондів соціального страхування на предмет встановлення їх кредиторських вимог (т.1 а.с. 41-61).

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11).

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про призначення розгляду звіту ліквідатора в судовому засіданні 10.11.2008року, як того вимагає пункт 3.5.1. Інструкції з діловодства в господарських судах України (затвердженої Наказом ВГСУ №75 від 10.12.2002), зазначаючи, що ухвала про призначення справи до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення, яке з відміткою про вручення адресатові приєднується до матеріалів справи.

Також, згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Пунктом 5 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" передбачено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (пункт 7 статті 19 зазначеного Закону).

Згідно з частиною 8 статті 19 зазначеного Закону, якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Виходячи з вимог частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обґрунтовуючи відсутність боржника за місцезнаходженням, ініціюючий кредитор надав до матеріалів справи акти Роменської міжрайонної податкової інспекції №39/1 від 09.06.2006р. (т.1 а.с. 9), № 47 від 09.08.2006р. (т.1 а.с. 15) про відсутність боржника за місцезнаходженням за адресою: м. Ромни, 1-пров. Жовтневої революції, 8.

Зважаючи на викладене, з посиланням на приписи частин 1, 3 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», суд при порушенні справи про банкрутство відповідно до статті 52 Закону не надав оцінки зазначеним актам на предмет їх належності в обґрунтування обставин відсутності боржника за адресою місцезнаходження (з такими висновками погодився Верховний Суд України в постанові №07/297 від 06.11.2007 у справі №43/427).

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає прийняту у справі постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.04.2009 року та ухвалу господарського суду Сумської області від 10.11.2008 року такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права та належними до скасування.

При новому розгляді справи, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення (ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора) є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України –


П О С Т А Н О В И В :


1. Касаційну скаргу дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.04.2009 року та ухвалу господарського суду Сумської області від 10.11.2008 року скасувати, справу № 7/158-06 направити для розгляду на стадії ліквідаційної процедури до господарського суду Сумської області.



Головуючий Н. Ткаченко


Судді А. Заріцька


Л. Катеринчук





Судовий реєстр по справі 158-06

№ рішення Форма судового рішення Дата ухвалення рішення Суддя Суд Форма судочинства
6394860 Постанова 15.07.2009 Катеринчук Л.Й. Вищий господарський суд України Господарське
5836957 Ухвала 15.06.2009 Катеринчук Л.Й. Вищий господарський суд України Господарське