Господарські справи (до 01.01.2019) / Справи про банкрутство / Банкрутство /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа 19/280/07-26/151/09

Дата ухвалення рішення:
25.06.2009
Зареєстровано:
29.09.2009
Cуддя:
Кричмаржевський В.А.
Оприлюднено:
20.12.2010
Категорія справи:
Банкрутство
Суд:
Запорізький апеляційний господарський суд
Форма судового рішення:
Постанова
Форма судочинства:
Господарське

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.06.09 Справа №19/280/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

, Мойсеєнко Т. В.

при секретарі Акімової Т.М.

за участю представників:

- кредитора - Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції, м.Вільнянськ Запорізької області - Головченко І.С., начальника юридичного відділу, довіреність № 320/10 від 27.01.2009р.

- кредитора - Управління Пенсійного фонду України у Вільнянському районі, м.Вільнянськ Запорізької області – Кравченко Т.Ж., начальника відділу з призначення пенсій, довіреність №2258/01 від 24.06.2009р.

- кредитора - Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Вільнянського району електричних мереж, м.Вільнянськ Запорізької області - Галутви Р.О., юрисконсульта, довіреність № 306 від 23.09.2008р.

- боржника - Суворова А.П., директора

- ліквідатора - не з’явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги кредиторів - Управління Пенсійного фонду України у Вільнянському районі, м.Вільнянськ Запорізької області, та Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Вільнянського району електричних мереж, м.Вільнянськ Запорізької області

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 27.04.2009 року

у справі № 19/280/07

про банкрутство Приватного підприємства "Перше травня", с.Привільне Вільнянського району Запорізької області

Установив:

Згідно з ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.12.2007р. у справі № 19/280/07 за заявою Управління Пенсійного фонду України у Вільнянському районі, м.Вільнянськ Запорізької області (далі -Пенсійний фонд) , на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Перше травня", с. Привільне Вільнянського району Запорізької області (далі - ПП "Перше травня").

Постановою місцевого господарського суду від 08.01.2008р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора підприємства-банкрута (т.1 а.с.95).

20 серпня 2008р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява боржника про припинення провадження у справі у зв’язку з повним погашенням боргу перед ініціюючим кредитором – Пенсійним фондом у розмірі – 13.968,78грн.

Розглянувши цю заяву та проміжний звіт ліквідатора у судовому засіданні 09.09.2008р., господарський суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про припинення провадження у справі у зв’язку з тим, що кредитором у цій справі є також Вільнянська міжрайонна державна податкова інспекція (далі-Вільнянська МДПІ), яка заявила свої грошові вимоги у розмірі – 45.709,46грн. (т.2 а.с.95).

Ухвалою від 04.11.2008р. господарський суд Запорізької області відмовив у клопотанні засновника боржника про перехід на загальну процедуру та припинення провадження у справі, затверджено розмір оплати послуг та компенсації витрат ліквідатора (т.2 а.с.113).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що у цій справі господарським судом неодноразово усувались та призначались інші ліквідатори, про що свідчать ряд ухвал місцевого господарського суду.

Ліквідатором також визнані грошові вимоги Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Вільнянського району електричних мереж, м.Вільнянськ Запорізької області (далі - ВАТ "Запоріжжяобленерго"), у розмірі - 17.005,89грн. (т.3 а.с.24-32).

Таким чином, кредиторами у цій справі є: - Управління Пенсійного фонду України у Вільнянському районі, Вільнянська міжрайонна державна податкова інспекція та ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Вільнянського району електричних мереж.

Комітетом кредиторів на засіданні, яке відбулося 01.04.2009р., обрано Вільнянську МДПІ головою комітету кредиторів та прийнято рішення про укладання мирової угоди (т.3 а.с.49-50).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.04.2009р. мирову угоду, згідно з якою боржник зобов"язався погасити загальну кредиторську заборгованість на суму 62.715,35 грн. за графіком погашення до 30.12.2009р., затверджено, а провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, кредитори - УПФУ у Вільнянському районі та ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Вільнянського району електричних мереж оскаржило її до Запорізького апеляційного господарського суду.

Вважають оскаржений судовий акт таким, що суперечить закону. На їх думку є безпідставним укладення мирової угоди з підприємством, яке з жовтня 2003р. не веде ніякої господарської діяльності. Засідання комітету кредиторів проведено всупереч нормам діючого законодавства.

ВАТ "Запоріжжяобленерго" заперечувало проти укладання мирової угоди. У справі про банкрутство, провадження у якій ведеться за спрощеною процедурою, на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не передбачено проведення зборів кредиторів та обрання комітету кредиторів.

Просять визнати мирову угоду недійсною, а ухвалу місцевого господарського суду від 27.04.2009р. скасувати.

У поданих до Запорізького апеляційного господарського суду відзивах на апеляційну скаргу ліквідатор та Вільнянська міжрайонна державна податкова інспекція зазначили, що підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні, порушень закону при укладенні мирової угоди і її затверджені господарським судом не допущено, просять апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу – без змін.

Представники сторін підтримали доводи та заперечення, що викладені в апеляційних скаргах та відзивах на неї.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів знаходить апеляційні скарги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статей 1 та 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

Мирова угода створює баланс інтересів і є підсумком усієї процедури банкрутства. Така угода є результатом усіх проведених спеціальних заходів з фінансового оздоровлення боржника, передбачених процедурою банкрутства. Основна мета мирової угоди - за рахунок часткового обмеження прав кредиторів сплатити борг і зберегти господарюючий суб’єкт, тобто, відновити його платоспроможність.

Виходячи із змісту частини 3 статті 38 Закону про банкрутство, господарський суд при розгляді мирової угоди зобов’язаний дослідити умови мирової угоди на предмет їх відповідності чинному законодавству, а також перевірити порядок проведення зборів кредиторів та встановлений Законом порядок укладення мирової угоди.

По суті мирова угода фіксує волевиявлення сторін, що спрямоване на припинення провадження у справі про банкрутство та вирішення спірних правовідносин між сторонами.

В Рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України № 04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом” зазначено, що оскільки мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство, господарський суд, розглядаючи клопотання про затвердження мирової угоди, має перевірити: правомірність прийнятого комітетом кредиторів рішення, зокрема: - чи було засідання комітету кредиторів правомочним, чи є повноваження у представників кредиторів брати участь у засіданнях комітету кредиторів та приймати рішення про укладення мирової угоди тощо, повноваження особи, яка є головою комітету кредиторів, дотримання порядку прийняття рішення про укладення мирової угоди, встановленого статтями 35-37 Закону, чи не суперечать умови мирової угоди законодавству, чи не порушує мирова угода права кредиторів або інших осіб.

Мирову угоду у процедурі банкрутства слід також розглядати як господарський договір, що переважно містить публічно-правову основу та елементи приватноправового характеру. Миро ва угода - це насамперед господарсько-правовий договір, що не се господарсько-процесуальне навантаження. Укладаючи її, сто рони - кредитори та боржник домовляються про шляхи виходу з процедури банкрутства, про умови та порядок оплати боргу, спосіб фінансового оздоровлення.

Мирова угода повинна містити положення про розмір, порядок та строки виконання зобов’язань боржника; відстрочку або розстрочку, прощення (списання боргів та їх частини). Вона може містити умови про виконання зобов’язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на акції боржника; задоволення вимог кредиторів іншими способами, які не можуть суперечити зако нодавству.

Мирова угода має бути комплексним договором, у якому переплітаються інтереси всіх учасників процедури банкрутства: кредиторів, боржника, власника, інвесторів тощо. У такій угоді зобов’язання між учасниками повинні бути чітко регламентовані для запобігання виникнення додаткових спорів.

Основне значення мирової угоди полягає в тому, що вона є ме ханізмом фінансового оздоровлення фінансово неспроможних підприємств.

Умови мирової угоди, затвердженої судом, є обов’язковими для виконання сторонами цієї угоди.

Відповідно до частин 8 і 9 статті 16 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: вибори голови комітету; скликання зборів кредиторів; підготовку та укладення мирової угоди; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість; інші питання, передбачені цим Законом, рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

Але кредиторами у справі допущено ряд порушень норм Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, на які місцевий господарський суд уваги не звернув.

Зокрема, згідно з протоколом № 1 від 01 квітня 2009р. відбулися загальні збори кредиторів (т.3 а.с.47-48) за участю представників Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції та ВАТ "Запоріжжяобленерго", на яких створено комітет кредиторів у складі двох осіб: Вільнянської МДПІ та ВАТ "Запоріжжяобленерго".

Але ж у даній справі є також кредитором і Управління Пенсійного фонду України у Вільнянському районі.

Погашення заборгованості перед Управлінням Пенсійного фонду України у Вільнянському районі не позбавляє його права голосу, Пенсійний фонд є визнаним господарським судом кредитором у справі, за ініціативою якого порушено провадження у справі про банкрутство, та його представник вправі приймати участь у зборах кредиторів.

А тому проведені 01 квітня 2009р. збори кредиторів за відсутності представника Пенсійного фонду, на яких обрано комітет кредиторів, не можна вважати повноважними.

Порядок проведення зборів кредиторів суперечить Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, згідно з ч.2 статті 16 якого збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів відповідно до частини першої цієї статті. Кількість голосів кредиторів визначається відповідно до частини четвертої цієї статті. Але у матеріалах справи немає жодного доказу, який би свідчив про належне повідомлення Пенсійного фонду про час і місце проведення зборів.

Відповідно до ч.7 статті 52 Закону задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку черговості, передбаченому статтею 31 цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

Але на порушення цих норм Закону кредиторські вимоги Пенсійного фонду задоволені у повному обсязі, а державній податковій інспекції вимоги не були погашені, хоча вимоги Пенсійного фонду (витрати та доставка пенсій) та МДПІ відносяться до однієї черги задоволення вимог кредиторів – третьої, оскільки вони є податками та обов’язковими платежами.

Такі дії боржника і ліквідатора у справі суперечать засадам рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 4-2 ГПК України).

Відтак оскаржена ухвала підлягає скасуванню.

Стосовно вимог заявників апеляційних скарг про визнання мирової угоди недійсною, то вони апеляційною інстанцією відхиляються за відсутності підстав, передбачених статтею 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -

Постановив:

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України у Вільнянському районі, м.Вільнянськ Запорізької області, та Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Вільнянського району електричних мереж, м.Вільнянськ Запорізької області, задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.04.2009 року у справі № 19/280/07 скасувати.

Справу передати на розгляд господарського суду Запорізької області.

Мойсеєнко Т. В.