Господарські справи (до 01.01.2019) / Справи про банкрутство / Банкрутство /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа 14/1914

Дата ухвалення рішення:
13.04.2009
Зареєстровано:
28.05.2009
Cуддя:
Шевченко В.Ю.
Оприлюднено:
20.12.2010
Категорія справи:
Банкрутство
Суд:
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
Форма судового рішення:
Постанова
Форма судочинства:
Господарське

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____

01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31

Іменем України

П О С Т А Н О В А

13.04.09 р. № 14/1914

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді: Шевченко В. Ю. (доповідач по справі),

суддів:

Шкурдової Л. М.

Ільєнок Т.В.


секретар судового засідання Олійник О.Л.

представники сторін:

від кредитора: ОСОБА_3 –дов. №283 від 16.03.2009р., представник;

від боржника: ОСОБА_4 –дов. №748 від 28.07.2008р., представник;

від арбітражного керуючого: Смілянець С.М.;

від скаржника: ОСОБА_6 - №1835 від 10.05.2008р., представник;

розглянувши апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_7 на ухвалу господарського суду Черкаської області від 14.11.2008 року

по справі №14/1914(суддя –Хабазня Ю.А.)

за заявою Маньківського районного центру зайнятості

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес”

про визнання банкрутом,

в с т а н о в и в :

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.04.2008р. за заявою Маньківського районного центру зайнятості порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес” (т.1 а.с.1).

07.10.2008р. арбітражний керуючий ліквідатор Смілянець С.М. в межах справи про банкрутство звернувся із заявою, з урахуванням уточнень до заяви, про визнання недійсним договору оренди приміщення від 18.03.2006р. та про зобов’язання підприємця ОСОБА_7 звільнити займані приміщення (т.1 а.с.187-189).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.11.2008р. по справі №14/1914 визнано недійсним договір оренди майна від 18.03.2006р.; повернуто ТОВ „Прогрес” майно, одержане за договором оренди від 18.03.2006р.; повернуто підприємцю ОСОБА_7 2850,00грн. (т.1 а.с.259-260). Ухвала місцевого суду мотивована тим, що ТОВ „Прогрес” доведено наявність спеціальних підстав для визнання договору недійсним, передбачених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Не погоджуючись із ухвалою місцевого суду від 14.11.2008р., підприємець ОСОБА_7 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу повністю. Апеляційна скарга обґрунтовується тим, що місцевий суд невірно застосував норми матеріального права.

Згідно ст.96 ГПК України, арбітражний керуючий надав заперечення на апеляційну скаргу від 29.12.2008р., в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін.

Під час апеляційного провадження представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник боржника та арбітражний керуючий проти апеляційної скарги заперечували.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить із наступних обставин.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Прогрес” зареєстровано Маньківською районною державною адміністрацією 01.03.2000р. за №6 (т.1 а.с.7).

Договір оренди окремого приміщення будівлі їдальні-готелю за адресою Черкаська область, Маньківський район, с.Роги, дійсність якого є предметом спору по розглядаємій справі, укладений ТОВ „Прогрес” та підприємцем ОСОБА_7 18.03.2006р. (т.1 а.с.202-203).

04.04.2008 року до господарського суду Черкаської області надійшла заява Маньківського районного центру зайнятості про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес” банкрутом (т.1 а.с. 2-4). Заява обґрунтована наявністю у боржника заборгованості в сумі 23361,27 грн. до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Ухвалою від 09.04.2008р. порушено провадження у справі про банкрутство відповідно до положень ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (т.1 а.с.1).

Ухвалою від 06.05.2008р. господарський суд Черкаської області ТОВ „Прогрес” визнав банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру; призначив ліквідатором арбітражного керуючого Смілянця С.М. (т.1 а.с.37).

На вимогу місцевого суду арбітражний керуючий Смілянець С.М. надав реєстр вимог кредиторів, в якому підприємець ОСОБА_7 та гр. ОСОБА_8 кредиторами боржника не значаться (т.1 а.с.158-159).

Вимога арбітражного керуючого Смілянця С.М. про визнання недійсним договору оренди від 18.03.2006р. та зобов’язання підприємця ОСОБА_7 звільнити займані приміщення, обґрунтована тим, що згідно ст. ст. 17, 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ліквідатор має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, зокрема в разі якщо договір є довгостроковим (понад один рік).

Ухвала місцевого суду від 14.11.2008р., якою заява ліквідатора Смілянця С.М. задоволена та визнано недійсним договір оренди приміщення від 18.03.2006р., прийнята з посиланням на ч.10 ст.17 та абз.12 ч.1 ст.25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд повторно розглядає справу та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Дослідивши подані матеріали, заслухавши пояснення учасників провадження, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала місцевого суду підлягає скасуванню повністю, а апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.

Статтею 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Частина 1 стаття 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” №2343-ХІІ від 14.05.1992р. (далі –Закон України №2343-ХІІ) передбачає, повноваження ліквідатора подавати до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, з підстав передбачених ч.10 ст.17 цього Закону.

Згідно ч.10 ст.17 Закону №2343-ХІІ, керуючий санацією в трьохмісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо договір є довгостроковим (понад один рік).

Спірний договір оренди приміщення від 18.03.2006р. укладений ТОВ „Прогрес” та підприємцем ОСОБА_7 на строк 10 років.

Таким чином, судова колегія апеляційного господарського суду вважає що ліквідатор Смілянець С.М. мав процесуальні підстави для звернення до суду з вимогою про визнання вказаного договору недійсним і така заява може розглядатися в межах справи про банкрутство.

Посилання підприємця ОСОБА_7 на відсутність у ТОВ „Прогрес” законних прав для звернення з відповідною заявою, є необґрунтоване.

Апеляційний суд вважає, що вимога арбітражного керуючого про визнання недійсним договору від 18.03.2006р. не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За договором оренди від 18.03.2006р. приміщення столової-готеллю-пекарні (далі –орендоване приміщення), передане в тимчасове користування підприємцю ОСОБА_7 на строк 10 років (т.1 а.с.202-203). Даний договір зареєстрований в реєстрі за №871, що підтверджується написом на договорі (т.1 а.с.203зворот).

На виконання договору від 18.03.2006р., згідно акту прийому-передачі №11 від 20.03.2006р. орендоване приміщення було передане підприємцю ОСОБА_7 (т.1 а.с.252), який сплачував за нього орендну плату (т.1 а.с.253-255). Вказана обставина підтверджується поданими доказами та не спростовується представниками учасників провадження.

Матеріалами справи також підтверджується, що в межах здійснення ліквідаційної процедури ТОВ „Прогрес”, активи боржника були звільнені з податкової застави, скасований арешт майна боржника, встановлений ухвалою суду від 09.04.2008р. (т.1 а.с.166), а нежитлову будівлю, в якій знаходиться орендоване приміщення, 16.09.2008 р., реалізоване на аукціоні гр. ОСОБА_8

23.09.2008р. між ліквідатором ТОВ „Прогрес” та гр. ОСОБА_9 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким останній придбав нежитлову будівлю загальною площею 708,3 кв.м., розташовану в Черкаській області, Маньківського району, с.Роги по вул. Кірова, №1 (т.1 а.с.204). Як підтверджується наданою під час апеляційного провадження копією даного договору від 23.09.2008р., в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно право власності на зазначене приміщення 29.09.2008р. зареєстроване за №4983 за гр. ОСОБА_9 (т.2 а.с.68зворот та 69).

Частина 1 статті 334 ЦК України передбачає, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.4 ст.334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідне положення про момент набуття права власності на майно міститься і в п. 3.1. договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.09.2008р.

Статтями 3 та 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” №1952-ІV від 01.07.2004р. передбачено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації, зокрема підлягає реєстрації право власності на нерухоме майно (п.1 ч.1 ст.4 даного Закону) та право користування нерухомим майном строком більш як один рік (п.п.„д” п.2 ч.1 ст.4 даного Закону). Реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина.

Таким чином, гр. ОСОБА_9 набув право власності на орендоване приміщення до звернення арбітражного керуючого ліквідатора Смілянця С.М. до суду із заявою про визнання недійсним договору оренди від 18.03.2006р.

Згідно ч.1 ст.770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Відповідно ч.2 ст.770 ЦК України, сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

В договорі оренди від 18.03.2006р. відсутня умова про те, що у разі відчуження ТОВ „Прогрес” спірного майна даний договір припиняється.

Отже, в зв’язку з укладанням 23.09.2008р. договору купівлі-продажу нерухомого майна, частина якого на підставі договору від 18.03.2006р. перебуває в оренді у підприємця ОСОБА_7, до нового власника - гр. ОСОБА_9 перейшли права та обов'язки наймодавця по зазначеному договору.

ТОВ „Прогрес”, від імені якого арбітражний керуючий ліквідатор Смілянець С.М. звернувся з вимогою про визнання недійсним договору оренди від 18.03.2006р., не є стороною вказаного договору, і відповідно, не має права відмовлятися від нього. Посилання скаржника на те, що вказане звернення вчинено на підставі ст. 25 та ч.10 ст.17 Закону України №2343-ХІІ є безпідставним, оскільки вказані норми застосовуються до майна боржника, а орендоване приміщення знаходиться у власності іншої особи.

В обґрунтування заявленої вимоги ліквідатор Смілянець С.М. також посилається на те, що наявність діючого договору оренди від 18.03.2006р. порушує права боржника тим, що ускладнює одержання ТОВ „Прогрес” від гр. ОСОБА_9 всієї суми коштів, за яку останній придбав будівлю. За його твердженням це ускладнює розрахунки з кредиторами і є підставою для визнання договору від 18.03.2006р. недійсним.

Апеляційний суд вважає безпідставним вказані посилання, оскільки відносини між ТОВ „Прогрес”, в особі арбітражного керуючого ліквідатора Смілянця С.М. та гр. ОСОБА_9 по проведенню розрахунків за придбане нерухоме майно, врегульовуються положеннями договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.09.2008р., а не договором оренди приміщення від 18.03.2006р. В разі порушення покупцем умов договору купівлі-продажу від 23.09.2008р. зацікавлена особа має підстави звернутися до суду, зокрема наполягати на його примусовому виконанні.

Тобто, посилання ТОВ „Прогрес” на те, що наявність договору оренди від 18.03.2006р. перешкоджає одержанню боржником коштів, завдає йому збитків, призводить до втраченої вигоди, ускладнює розрахунки з кредиторами, тощо, є безпідставними.

Судова колегія апеляційного господарського суду констатує, що заява про визнання недійсним договору оренди від 18.03.2006р. прямо стосується гр. ОСОБА_9, який набув права та обов’язки орендодавця по вказаному договору. Втім, гр. ОСОБА_9 не є кредитором ТОВ „Прогрес” і Закон №2343-ХІІ не передбачає можливості залучення його до участі у справі про банкрутство. А отже, арбітражний керуючий ліквідатор Смілянець С.М. не може діяти в інтересах даної особи в межах справи №14/1914, в тому числі і звертатися з вимогами.

В справі відсутні довіреність або будь-які інші докази наявності у ТОВ „Прогрес” або у арбітражного керуючого Смілянеця С.М. права діяти від імені гр. ОСОБА_9 у правовідносинах щодо приміщення, орендованого підприємцем ОСОБА_7 Договір купівлі-продажу від 23.09.2008р. відповідних положень також не містить.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, володіння підприємцем ОСОБА_7 орендованим майном, здійснюється ним правомірно –як орендатором по договору оренди від 18.03.2006р.

В разі, якщо володіння майном на умовах, визначених у вказаному договору, порушує права нового власника майна - гр. ОСОБА_9, він не позбавлений права звернутися до суду за його захистом.

В даному випадку, вимога арбітражного керуючого Смілянця С.М., з якою погодився місцевий суд (резолютивна частина ухвали від 14.11.2008 р.), фактично призвела до того, що майно боржника, яке було продано належному набувачу (гр. ОСОБА_8.), без його доручення та згоди як власника майна, присуджено до вилучення у орендаря та повернення у володіння ТОВ „Прогрес”, яке вже не є власником цього майна.

З огляду на вищевикладене, заява арбітражного керуючого Смілянця С.М. є безпідставною, а її задоволення місцевим судом сталося внаслідок невірного застосування норм матеріального права.

Частина 1 статті 106 ГПК передбачає, що ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно п.4 ч.1 ст.104 ГПК України, підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За викладених обставин, ухвала господарського суду Черкаської області від 14.11.2008р. по справі №14/1914 має бути скасована повністю, як така що прийнята з порушенням матеріального.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101-106 ГПК України, ст.1, 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_7 на ухвалу господарського суду Черкаської області від 14.11.2008 року по справі №14/1914 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 14.11.2008р. по справі №14/1914 скасувати повністю.

3. В задоволенні заяви арбітражного керуючого ліквідатора Смілянця С.М. про визнання недійсним договору оренди приміщення від 18.03.2006р. та про зобов’язання підприємця ОСОБА_7 звільнити займані приміщення - відмовити.

4. Матеріали справи №14/1914 передати на розгляд господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.



Головуючий суддя: Шевченко В. Ю.

Судді:

Шкурдова Л. М.

Ільєнок Т.В.

Дата відправки 30.04.09


Судовий реєстр по справі 14/1914

№ рішення Форма судового рішення Дата ухвалення рішення Суддя Суд Форма судочинства
9440026 Ухвала 28.01.2010 Хабазня Ю.А. Господарський суд Черкаської області Господарське
5122838 Постанова 30.06.2009 Заріцька А.О. Вищий господарський суд України Господарське
5645450 Ухвала 21.05.2009 Заріцька А.О. Вищий господарський суд України Господарське
5396117 Ухвала 29.04.2009 Заріцька А.О. Вищий господарський суд України Господарське
6328675 Постанова 13.04.2009 Шевченко В.Ю. Київський міжобласний апеляційний господарський суд Господарське
5790479 Ухвала 16.03.2009 Шевченко В.Ю. Київський міжобласний апеляційний господарський суд Господарське
4656989 Ухвала 09.02.2009 Шевченко В.Ю. Київський міжобласний апеляційний господарський суд Господарське
3780671 Ухвала 16.12.2008 Шевченко В.Ю. Київський міжобласний апеляційний господарський суд Господарське