Господарські справи (до 01.01.2019) / Справи про банкрутство / Банкрутство /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа 5/45-13

Дата ухвалення рішення:
26.05.2009
Зареєстровано:
02.06.2009
Cуддя:
Заріцька А.О.
Оприлюднено:
30.11.2009
Категорія справи:
Банкрутство
Суд:
Вищий господарський суд України
Форма судового рішення:
Постанова
Форма судочинства:
Господарське

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



26 травня 2009 р. № 5/45-13


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:



головуючогоПанової І.Ю.,

суддівЗаріцької А.О.,

Продаєвич Л.В.

розглянувши касаційну скаргуакціонерного товариства закритого типу будівельної компанії "Глиноземпромбуд"

на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 15 січня 2009 року

у справі

господарського суду

№ 5/45-13

Миколаївської області

за заявоюуправління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва

до
закритого акціонерного товариства "Судбудізоляція"

про

ліквідатор

визнання банкрутом

ОСОБА_1


за участю представників: ЗАТ "Судбудізоляція" ліквідатора ОСОБА_1,

АТЗТ будівельної компанії "Глиноземпромбуд" Гусака О.М.,

В С Т А Н О В И В :


Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21 лютого 2005 року було порушено провадження у справі № 5/45 за заявою управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва до закритого акціонерного товариства "Судбудізоляція" (далі –ЗАТ "Судбуд- ізоляція", боржник).

Ухвалою від 28 жовтня 2008 року у справі № 5/45-13 (суддя Міщенко В.І.) заяву акціонерного товариства закритого типу будівельної компанії "Глиноземпромбуд" (далі –АТЗТ БК "Глиноземпромбуд") про визнання грошових вимог задоволено, визнано поточним кредитором боржника з грошовими вимогами у розмірі 342 134, 84 грн. та зобов'язано ліквідатора включити їх до 4 черги реєстру вимог кредиторів.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15 січня 2009 року (колегія суддів у складі: Поліщук Л.В. –головуючий, судді Бандура Л.І., Туренко В.Б.) ухвалу місцевого господарського суду скасовано, АТЗТ БК "Глиноземпромбуд" у задоволенні заяви про визнання поточним кредитором боржника відмовлено.

В касаційній скарзі АТЗТ БК "Глиноземпромбуд" просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі.

Касаційну скаргу заявник обґрунтовував тим, що суд безпідставно не прийняв до уваги, що заборгованість боржника підтверджується рішенням суду першої інстанції від 22 березня 2005 року у справі № 4/33, а тому вимоги є поточними, оскільки виникли після їх підтвердження вказаним рішенням. Крім того, те що вимоги АТЗТ БК "Глиноземпромбуд" до ЗАТ "Судбудізоляція" у розмірі 342 134, 84 грн. є поточними встановлено ухвалою господарського суду Миколаївської області від 8 липня 2005 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Судами встановлено, що 5 травня 2005 року в газеті „Урядовий кур’єр” було опубліковано оголошення про порушення справи № 5/45 про банкрутство ЗАТ "Судбудізоляція" (т. 1 а.с. 126).

Строк для звернень кредиторів із грошовими вимогами до боржника у даній справі сплив 5 червня 2005 року, у зв'язку з чим ухвалою від 15 липня 2005 року місцевий господарський суд визнав вимоги конкурсних кредиторів, що не подані у встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк, погашеними (т. 1 а.с. 153).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 8 липня 2005 року ЗАТ "Судбудізоляція" на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України відмовив у прийнятті заяви АТЗТ БК "Глиноземпромбуд" про визнання конкурсним кредитором боржника на суму 342 134, 84 грн. з посиланням на те, що вимоги кредитора є поточними, а тому не підлягають розгляду в господарському суді до відкриття ліквідаційної процедури.

В подальшому, АТЗТ БК "Глиноземпромбуд" 7 жовтня 2008 року звернулось до суду із заявою про визнання його поточним кредитором боржника.

Ухвалою від 28 жовтня 2008 року заява АТЗТ БК "Глиноземпромбуд" була задоволена.

В обґрунтування ухвали про задоволення заяви кредитора суд першої інстанції послався на ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) і визнав преюдиційним факт встановлений в ухвалі суду від 8 липня 2005 року, в якій вказано, що вимоги АТЗТ БК "Глиноземпромбуд" є поточними, а тому задовольнив заяву останнього з посиланням на ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судами встановлено, що вимоги кредитора підтверджуються рішенням господарського суду Миколаївської області від 22 березня 2005 року у справі № 4/33, яким задоволено позов АТЗТ БК „Глиноземпромбуд” до ЗАТ „Судбудізоляція” про стягнення 342 134, 84грн., з яких 289 851 грн. основного боргу, 40 579, 14 грн. пені за період з 8 січня 2004 року по 8 січня 2005 року та 9 886, 70 грн. - 3% річних.

Переглядаючи справу відповідно до вимог ст. 101 ГПК України суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги АТЗТ БК „Глиноземпромбуд” є конкурсними, оскільки грошові зобов'язання ЗАТ „Судбудізоляція” перед кредитором та заборгованість внаслідок невчасного виконання зобовязань перед кредитором виникла до порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ „Судбудізоляція”, а не в день набрання законної сили рішенням господарського суду Миколаївської області у справі № 4/33.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що АТЗТ БК "Глинозем- промбуд" звернулося до суду з вимогами про визнання його конкурсним кредитором ЗАТ "Судбудізоляція" в липні 2005 року, тобто з пропуском встановленого ст. 14 Закону 30-денного строку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що у місцевого господарського суду не було правових підстав посилатися на його ж висновки, зроблені в ухвалі від 8 липня 2005 року з урахуванням положень ст. 35 ГПК України, яка передбачає, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Одеський апеляційний господарський суд в обґрунтування постанови правильно вказав, що оскільки заява кредитора про визнання вимог судом першої інстанції у 2005 році по суті розглянута не була, тому і висновки суду, викладені в ухвалі про відмову у прийнятті заяви до розгляду (ст. 62 ГПК України) від 8 липня 2005 року не мають для суду обов’язкового значення.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи заяву із своїми конкурсними вимоги до боржника кредитор, всупереч вимогам ч. 3 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", направив до суду з порушенням строку передбаченого ст. 14 вказаного Закону. Іншого кредитор не довів і висновків про те, що його вимоги є конкурсними, а не поточними не спростував.

За таких обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не містять посилань на обставини, які могли б свідчити про наявність підстав для скасування правильної по суті постанови апеляційного суду.


Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:


Касаційну скаргу акціонерного товариства закритого типу будівельної компанії "Глиноземпромбуд" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15 січня 2009 року у справі № 5/45-13 залишити без змін.



Головуючий І. Панова



Суддя А. Заріцька


Л. Продаєвич


Судовий реєстр по справі 5/45-13

№ рішення Форма судового рішення Дата ухвалення рішення Суддя Суд Форма судочинства
6266701 Постанова 26.05.2009 Заріцька А.О. Вищий господарський суд України Господарське
4742459 Ухвала 06.04.2009 Заріцька А.О. Вищий господарський суд України Господарське
3372054 Постанова 15.01.2009 Поліщук Л.В. Одеський апеляційний господарський суд Господарське