Господарські справи (до 01.01.2019) / Справи про банкрутство / Банкрутство /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа Б-39/12-09

Дата ухвалення рішення:
25.06.2009
Зареєстровано:
30.06.2009
Cуддя:
Кравець Т.В.
Оприлюднено:
20.12.2010
Категорія справи:
Банкрутство
Суд:
Харківський апеляційний господарський суд
Форма судового рішення:
Постанова
Форма судочинства:
Господарське

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


25 червня 2009 року Справа № Б-39/12-09


Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Фоміної В.О., судді Гончар Т.В., судді-доповідача Кравець Т.В.

при секретарі Бухановій Т.А.

за участю представників сторін:

АКБ СР “Укрсоцбанк” – Демидчук В.Г. – дов. № 02-04/213 від 21.04.2009 р.;

ЗАТ “Альфа-Банк” – Мєдвєдєва О.В. – дов. № 671/08 від 29.05.2009 р.;

ЗАТ “ОТП Банк” –з’явився;

боржника – ОСОБА_4 – дов. серія ВМА № 185196 від 27.01.2009 р.;

арбітражного керуючого –Родзинський А.А. –ліц. серія АВ № 347316 від 29.11.2007 р. (після перерви не з’явився);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги АКБ СР “Укрсоцбанк” в особі Харківської філії, м. Харків (вх. № 1217Х/2-5) та Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк", м. Київ (вх. № 1453Х/2-5) на постанову господарського суду Харківської області від "09" лютого 2009 р. по справі № Б-39/12-09

за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Харків

про визнання банкрутом, -

встановила:

У січні 2009 року фізична особа – підприємець ОСОБА_6 звернулась до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство, в якій вона просила визнати банкрутом фізичну особу – підприємця ОСОБА_6 та відкрити ліквідаційну процедуру, в зв’язку з неможливістю виконання грошових зобов’язань перед кредиторами.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.2009 р. (суддя Швидкін А.О.) порушено провадження у справі № Б-39/12-09 про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 (далі – боржник, підприємець) за заявою останнього в порядку ст.ст. 47 – 49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, призначено проведення засідання суду на 09 лютого 2009 р. , визнано обов’язковою присутність боржника у підготовчому засіданні.

Постановою господарського суду Харківської області від 09.02.2009 р. (суддя Швидкін А.О.) підприємець визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та призначений ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Родзинського А.А.

Не погоджуючись з винесеною постановою суду першої інстанції, АКБ СР “Укрсоцбанк” в особі Харківської філії та ЗАТ “Альфа-Банк” звернулись до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять оскаржувану постанову скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та припинити провадження по справі.

Апеляційні скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст.ст. 1, 6, 7, ч.ч. 1,3 ст. 11, ст.ст. 41, 47–49, 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 173, 198, 209, 230-231 ГК України, ст.ст. 51, 53 ЦК України та норм процесуального права.

Боржник відзиву на апеляційні скарги не надав, в судовому засіданні його представник підтримав апеляційні скарги, просив постанову господарського суду Харківської області скасувати, провадження по справі припинити.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В заяві про порушення провадження у справі про банкрутство боржник визначив п’ять кредиторів, заборгованість перед якими стала підставою звернення підприємця із вказаною заявою до господарського суду, якими є скаржники у даній справі та ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ЗАТ “ОТП Банк”. Отже, вказані особи, у зв'язку із визначенням підприємцем у відповідній заяві грошових зобов'язань перед ними, як підставу звернення із такою заявою у даній справі та порушенням провадження у справі відповідно до ст.ст. 1, 47, 48 Закону про банкрутство та ст. 41 ГПК України набули статусу кредиторів – сторони у справі про банкрутство боржника.

Між тим, в порушення вимог ст.ст. 42, 43, 44, 22 ГПК України судом першої інстанції згідно ухвали від 24.01.2009 року (про порушення провадження у справі) у судове засідання 09.02.2009 р. вказані сторони не викликались – лише боржник, оскаржувана постанова прийнята за відсутності сторін – кредиторів боржника.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Крім того, судова колегія вважає необхідним зазначити наступне. В заяві про порушення справи про банкрутство, а також в постанові суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом в якості кредиторів визначені п’ять осіб – ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, та банки - ЗАТ “ОТП Банк”, ЗАТ “Альфа Банк”, АКБ “Укрсоцбанк”. Господарський суд визнав заборгованість боржника як встановлений факт лише на підставі інформації поданої боржником та не підтвердженою документально, не дослідивши дійсних обставин справи. Але ж зобов’язання боржника ОСОБА_6 перед банками виникли з підстав, не пов'язаних із здійсненням нею підприємницької діяльності, що підтверджується наявними у матеріалах справи договорами поруки, в яких зазначено, що майновим поручителем є фізична особа –громадянка України ОСОБА_6

Отже, при винесенні постанови про банкрутство ФОП ОСОБА_6 судом не прийняті до уваги норми ст. 1 Закону про банкрутство та ст. 53 Цивільного кодексу України про те, що враховуватись повинні тільки вимоги кредиторів, що пов'язані зі здійсненням підприємницької діяльності.

При цьому суд також не врахував приписи ст.ст. 1, 6, 7 Закону про банкрутство, які чітко вказують на підстави, за яких можливе порушення провадження в справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону про банкрутство, у разі звернення до суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки його неплатоспроможності.

Судом не були проаналізовані документи, надані боржником на підтвердження своєї неплатоспроможності та не надана їм належна оцінка.

Згідно ч. 1, 3 ст. 7 Закону заяву про порушення справи про банкрутство, яка подана кредитором або боржником, повинна містити, разом з іншими, виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність з поданням до заяви боржника документів, що свідчать про неплатоспроможність боржника.

У відповідності до ч. 5 ст. 7 Закону боржник зобов'язаний в місячний строк звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення зазначених у цій частині Закону обставин, зокрема, якщо задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Тобто, Закон про банурутство визначає умови, при наявності яких господарський суд порушує справи про банкрутство. Це - неплатоспроможність боржника та безспірність вимог кредиторів. Зобов’язання доказування цих умов покладено на ініціатора порушення справи (кредитора або боржника).

Відповідно до ст. 1 цього Закону безспірні вимоги кредиторів –це вимоги визнані боржником, інші вимоги підтверджені виконавчими або розрахунковими документами, по яких згідно законодавства здійснюється списання коштів з рахунку боржника.

Заява про порушення справи про банкрутство повинна містити відомості про наявність у боржника майна, в тому числі грошової суми і дебіторської заборгованості, а також, інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Боржник повинен доказати, що задоволення вимог таких кредиторів обов’язково призведе до зупинення виконання поточних платежів.

Документами, які підтверджують неплатоспроможність боржника є виконавчі документи, підтверджуючі безспірність вимог кредиторів; інформація про всі розрахунки боржника та докази відсутності руху коштів по них; докази про відсутність майна або його недостатності для погашення вимог кредиторів.

Отже, із системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що громадянин-підприємець у своїй заяві до господарського суду про порушення відносно нього провадження у справі про банкрутство повинен навести обставини неспроможності боржника виконати підтверджені у встановленому порядку документами безспірні грошові вимоги кредитора (кредиторів), пов'язані із здійсненням ним підприємницької діяльності, а також — обставини щодо того, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, і довести ці обставини належними документами. В той час, як господарський суд зобов'язаний при визнанні боржника банкрутом встановити його неспроможність виконати при здійсненні підприємницької діяльності підтверджені розрахунковими або виконавчими документами вимоги кредиторів через недостатність майна, а також встановити факт наявності вимог кредитора (кредиторів), які заявлені у встановленому порядку до боржника, та того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами”.

Боржник в заяві про порушення справи про банкрутство зазначив про наявність у нього у власності наступного майна:

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-1-:-1-5 в літ. "А-4" загальною площею 63,3 кв.м., шо знаходяться за адресою: м. Харків, вул. М. Бажанова, буд. З, та належать боржнику на підставі свідоцтва про право власності від 17 жовтня 2002. На підставі розпорядження голови Київської районної ради м. Харкова від 23 вересня 2002 р. № 1115, замість договору купівлі–продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Гібадуловою Л.А. за реєстровим номером 5632 від 01.12.2001 р. та зареєстрованого за ним КП "Харківське міське бюро техничної інвентарізації" 29.10.2002 р. за реєстровим № П-2-8922;

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 29, 29-а, 31, 31-а, 32, 33 в літ. "А-6" загальною площею 142,7 кв.м., шо знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. З, та належать боржнику на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова (справа № 2-7878/5) від 21 грудня 2001 р. та ухвали Київського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2002 р. та зареєстрованого за ним КП "Харківське міське бюро техничної інвентарізації" 29.04.2002 р. за запиом № 3081 в книзі 1, реєстраційний № 6330092;

- частка 79/100ч квартири № 44, загальною площею 116,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. М. Бажанова, буд. З, придбану за договором купівлі-продажу квартири від 03.04.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Івановою Ю.В. за реєстровим номером 887, свідоцтво про право власності від 31 липня 2001 р. виданного Київською районною радою на підставі рішення виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова від 17 липня 2001р. № 155-12;

- грошові кошти готівкою у сумі 500,00 грн.

При цьому, вищевказані нежитлові приміщення є предметом іпотеки.

Жодного документу, який би підтверджував відсутність інших майнових активів боржника, дебіторської заборгованості та готівкових коштів боржником не надано.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова про визнання підприємця банкрутом прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм процесуального права.

За таких обставин справи, оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, як така, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства, а справа – передачі на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію підготовчого засідання. При новому розгляді справи вищезазначені обставини мають знайти належну оцінку господарського суду. У зв'язку із викладеним апеляційні вимоги про припинення провадження у справі не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1, 6, 7, 11, 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 99, 101, 102,

п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційні скарги АКБ СР “Укрсоцбанк” в особі Харківської філії та ЗАТ “Альфа-Банк” задовольнити частково.

Постанову господарського суду Харківської області від 09.02.2009 р. по справі № Б-39/12-09 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області на стадію підготовчого засідання.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 25.06.2009 р.

Головуючий суддя Фоміна В.О.

Судді Гончар Т.В.

Кравець Т.В.



Судовий реєстр по справі Б-39/12-09

№ рішення Форма судового рішення Дата ухвалення рішення Суддя Суд Форма судочинства
5922066 Постанова 22.09.2009 Удовиченко О.С. Вищий господарський суд України Господарське
5301865 Ухвала 12.08.2009 Удовиченко О.С. Вищий господарський суд України Господарське
5733134 Ухвала 16.07.2009 Плахов О.В. Господарський суд Харківської області Господарське
5915819 Постанова 25.06.2009 Кравець Т.В. Харківський апеляційний господарський суд Господарське
6267935 Постанова 25.06.2009 Кравець Т.В. Харківський апеляційний господарський суд Господарське