Господарські справи (до 01.01.2019) / Справи про банкрутство / Банкрутство /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа Б24/147/00

Дата ухвалення рішення:
13.06.2006
Зареєстровано:
19.07.2006
Cуддя:
Удовиченко О.С.
Оприлюднено:
20.08.2007
Категорія справи:
Банкрутство
Суд:
Вищий господарський суд України
Форма судового рішення:
Постанова
Форма судочинства:
Господарське

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2006 р.

№ Б24/147/00


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:


Удовиченко О.В., –головуючого


Панової І.Ю.,


Яценко О.В.


розглянувши касаційні скарги

ДП “НАЕК “Енергоатом”

ДПІ у м. Дніпродзержинську

на ухвалу


та постанову

господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2005

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2006

у справі

господарського суду

№ Б24/147/00

Дніпропетровської області

за заявою

Приватної фірми “Іріола”

до

ДП “Придніпровський хімічний завод ”

про

визнання банкрутом

розпорядник майна

Карпенко С.Р.

керуючий санацією

Свірін В.П.

за участю представників сторін:

від боржника –Гребьонкін А.Л.

від ДПІ у м. Дніпродзержинську –Карповський В.О.

від НАЕК “ Енергоатом” –Вавдійчик Б.П.


В С Т А Н О В И В :


Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2005 у справі № Б24/147/00 ( суддя Калиниченко Л.М.) затверджено мирову угоду від 07.10.2005 , укладену між боржником та комітетом кредиторів у справі № Б 24/147/00 про банкрутство державного підприємства “ Придніпровський хімічний завод” м. Дніпродзержинськ . Суд першої інстанції зобов’язав керуючого санацією виконувати покладені на нього обов’язки згідно діючого законодавства, повноваження розпорядника майна Карпенко С.Р. припинив, провадження у справі припинив, керуючись ст.ст. 35-39, п.5, ст.40 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” , ст.86 ГПК України.




Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2006 у справі № Б24/147/00 ( Колегія суддів: Коршун А.О., Виноградник О.М., Джихур О.В.) ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2005 у справі № Б24/147/00 залишена без змін.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ДПІ у м. Дніпродзержинську та ДП НАЕК “ Енергоатом” звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, згідно яких просили скасувати ухвалу господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції , посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також на те, що вказаною мировою угодою буде завдано шкоду Державному бюджету України, що призведе до невиконання вимог Закону України “ Про Державний бюджет України на 2006 рік”.

В касаційній скарзі ДП НАЕК “ Енергоатом” посилається також на незастосування судами попередніх інстанцій п.3.2.3 Закону України “ Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”

Господарський суд та суд апеляційної інстанції не надали оцінки тому факту, що в мировій угоді від 07.10.2005 року відсутній підпис керівника податкового органу про погодження умов мирової угоди, в порушення вимог ч.2,ст.36, ч.3 ст. 38 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи , перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2000 порушено провадження у справі № Б24/147-00 про банкрутство Державного підприємства “ Придніпровський хімічний завод”

- як вбачається з матеріалів справи, боржник є державним підприємством, органом управління якого є Міністерство палива та енергетики України .

- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2002 у справі № Б24/147/00 на підставі ст.ст. 16,53 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відкрито процедуру санації у справі , керуючим санацією призначено виконуючого обов’язки директора ДП “ Придніпровський хімічний завод” –Свіріна В.П. розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Карпенко С.Р.


- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2003 у справі № Б24/147/00 затверджено план санації Державного підприємства “ Придніпровський хімічний завод”, узгоджений з Міністерством палива та енергетики України –16.04.2003 та затверджений комітетом кредиторів Державного підприємства “Придніпровський хімічний завод” - 24.04.2003.

- як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій 07.10.2005 комітетом кредиторів боржника було прийнято рішення про укладення мирової угоди ,12.10.2005 до господарського суду надійшла заява керуючого санацією про затвердження мирової угоди.

Відповідно до вимог ст.35 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та ( або) розстрочки, а також прощення ( списання) кредиторами боргів боржника, яка оформлюється угодою сторін.

Не підлягає прощенню ( списанню) за умовами мирової угоди, заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.


Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що при прийнятті рішення про затвердження мирової угоди від 07.10.2005 року у справі № Б24/147/00 , господарським судом не враховані вимоги Закону України “ Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу” , який набув чинності з 26.07.2005 року.

Відповідно до вимог ст. 2 цей Закон регулює відносини, пов’язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість , що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Відповідно до вимог п.3.1 ст.3 Закону для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення.

Підприємство паливно-енергетичного комплексу , яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації , шляхом внесення цього підприємства до реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.3.2.3 ст.3, п.4.2 ст.4 Закону якщо державне комунальне підприємство або господарське товариство, у статутному фонді якого частка держави становить не менше ніж 50 відсотків і яке є підприємством паливно-енергетичного комплексу перебуває у процедурі банкрутства( підготовче, попереднє засідання, стадія розпорядження майном або санації підприємства) , особа, що виконує функції управління таким підприємством –боржником, зобов’язана у термін визначений цим Законом, здійснити заходи для внесення підприємства –боржника до Реєстру.

Відповідальність щодо здійснення заходів із внесення до Реєстру підприємства паливно-енергетичного комплексу, щодо якого прийнято рішення про проведення санації підприємства, несе особа. Що здійснює функції органів управління підприємства-боржника.

Господарським судом приймається рішення про продовження процедури санації підприємства-боржника на строк, що відповідає строку процедури погашення заборгованості визначеної цим Законом.

Відповідно до п.1, Розділу У11 “ Прикінцеві положення” Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” положення цього Закону щодо провадження у справах про банкрутство підприємств паливно-енергетичного комплексу , які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на умовах визначених Законом України “ Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” застосовуються з урахуванням особливостей, визначених Законом України “ Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2005 у справі № Б24/147/00 яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2006 винесена передчасно , при неповному з’ясуванні всіх обставин справи, що мають значення для справи, а саме - без урахування особливостей визначених вказаним Законом , без з’ясування питання про продовження процедури санації підприємства боржника відповідно до вимог п.4.2. ст.4 Закону , без оцінки правового статусу боржника який є державним підприємством, органом управління якого є Міністерство палива та енергетики України, без з’ясування питання наявності чи відсутності підприємства –боржника у Реєстрі .

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з матеріалів справи вбачається, що при проведенні засідання комітету кредиторів, на якому було прийнято рішення про укладення мирової угоди, не було порушень порядку скликання і проведення засідання комітету кредиторів, не було порушено порядок голосування та прийняття рішення про укладення мирової угоди,, мирова угода підписана уповноваженими представниками і не суперечить законодавству.

Відповідно до вимог п.п.8,9, ст.16 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про підготовку та укладення мирової угоди.

Рішення комітету кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на комітеті кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи 07.10.2005 року комітетом кредиторів боржника розглядався текст мирової угоди, за умовами п.2.4. якого, кредитори прощають ( списують) заборгованість боржника у сумі 125647250 грн., яка складається з вимог третьої, четвертої та шостої черги без урахування сум вимог кредиторів на які здійснюється обмін активів боржника, а саме, прощається списується заборгованість, у тому числі, кредиторами третьої черги : ДПІ у м. Дніпродзержинську –10630556,70 грн., перед Дніпропетровською міжрайонною ДПІ –38128,56 грн., перед Царичанською МДПІ –124296,04 коп. , перед Баглійським районним управлінням Пенсійного фонду України –995630,22 грн.

Відповідно до вимог п.2, ст.36 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі коли умови мирової угоди укладеної згідно з правилами ст..35 цього Закону передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення ( списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов’язаний погодитися на задоволення частини вимог з податків , зборів ( обов’язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства.

При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду визнається безнадійним та списується, а податкові зобов’язання чи податковий борг які виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання зави про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується ( відстрочується) або списується на умовах мирової угоди.

Зазначену мирову угоду підписує керівник відповідного податкового органу за місцезнаходженням боржника.

Як вбачається з матеріалів справи , в тексті мирової угоди, що була подана до господарського суду , відсутнє погодження органу стягнення на списання вимог з податків, відповідно до вимог п.2.4 угоди, мирова угода не підписана керівником відповідного податкового органу.

10.11.2005 до господарського суду надійшло клопотання від керуючого санацією та розпорядника майна про внесення змін до умов п.2.4.,2.7.2 мирової угоди , згідно яких виконання боржником зобов’язань перед кредиторами за вимогами третьої черги у сумі 11788611,52 грн. відстрочується на шість місяців, після спливу строку відстрочки –

розстрочується на тридцять місяців.

Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2005 у справі №Б24/147/00 про затвердження мирової угоди від 07.10.2005 , яка укладена між боржником та комітетом кредиторів ДП “ Придніпровський хімічний завод” м. Дніпродзержинськ у цієї частині мотивована тим, що до господарського суду від ДПІ у м. Дніпродзержинську надійшло 10.11.2005 клопотання , згідно якого ДПІ просить замінити списання боргу ДПІ боржником та відстрочити погашення зобов’язань на тридцять місяців.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що порядок підготовки та укладення мирової угоди в процедурах банкрутства передбачений ст.16,35-37 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів –членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.

Судом першої інстанції при прийнятті рішення про затвердження мирової угоди , не надана оцінка тому факту, що умови погашення зобов’язань боржника перед кредиторами третьої черги в нової редакції комітетом кредиторів не розглядалися , комітет кредиторів не приймав рішення про укладення мирової угоди в нової редакції, протокол засідання комітету кредиторів про прийняття рішення щодо укладання мирової угоди в нової редакції на адресу господарського суду не направлявся.

Вказаним Законом не передбачена можливість затвердження господарським судом мирової угоди на умовах ,які запропоновані в клопотаннях учасників провадження у справі про банкрутство, без розгляду їх комітетом кредиторів, у встановленому Законом порядку.

Колегія суддів Вищого господарського суду звертає увагу на те, що пунктом 2, ст.36 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом” передбачений обов’язок органу стягнення погодитися на задоволення частини вимог з податків, зборів( обов’язкових платежів), але керівник відповідного податкового органу повинен мати можливість підписати повний текст мирової угоди, узгодженої сторонами, оформленої згідно з вимогами ст. 35 Закону.

Відповідно до вимог п.3 ст.38 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що мирова угода від 07.10.2005 року ,укладена в процедурі банкрутства Державного підприємства “ Придніпровський хімічний завод” з порушенням порядку її укладення, в зв’язку з чим в затвердженні мирової угоди належить відмовити.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України


ПОСТАНОВИВ:


Касаційні скарги ДПІ у м. Дніпродзержинську та ДП “НАЕК “Енергоатом” задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2006 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2005 про затвердження мирової угоди від 07.10.2005 , у справі № Б24/147/00 скасувати. В затвердженні мирової угоди від 07.10.2005 відмовити.

Справу № 24/147/00 направити на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.


Головуючий О.С. Удовиченко


Судді І.Ю. Панова


О.В. Яценко