Господарські справи (до 01.01.2019) / Справи про банкрутство / Банкрутство /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа 43/464

Дата ухвалення рішення:
21.06.2006
Зареєстровано:
13.07.2006
Cуддя:
Поляков Б.М.
Оприлюднено:
20.08.2007
Категорія справи:
Банкрутство
Суд:
Вищий господарський суд України
Форма судового рішення:
Постанова
Форма судочинства:
Господарське

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2006 р.

№ 43/464

Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :


Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),


Разводової С.С.,


Ткаченко Н.Г.


розглянувши касаційне подання

Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

на ухвалу

від 20.12.2005 р. господарського суду м. Києва


у справі

№ 43/464 господарського суду м. Києва

за заявою боржника

Державного підприємства “Укрконверс”, м. Київ

про

банкрутство

арбітражний керуючий

Капелюшний І.В.

в судовому засіданні взяли участь представники:

Генеральної прокуратури України

Головатюк Л.Д.;

Голова комітету кредиторів –представник ТОВ “Нафта-трейд”

Фельтін О.М.;

розпорядник майна

Капелюшний І.В.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду м. Києва знаходиться справа № 43/464 про банкрутство Державного підприємства “Укрконверс” (далі –ДП “Укрконверс”).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.12.2005 р. (суддя Пасько М.В.) задоволено заяву розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Капелюшного І.В. про затвердження мирової угоди, затверджено мирову угоду від 16.12.2005 р., укладену між боржником –ДП “Укрконверс” в особі керуючого санацією та генерального директора Коробкіна В.С. та кредиторами ДП “Укрконверс” в особі голови комітету кредиторів Фельтіна О.М. на наступних умовах: ТОВ “Нафта-Трейд” погашає в повному обсязі заборгованість ДП “Укрконверс” перед визнаними господарським судом кредиторами в сумі 2 989 787,46 грн., перераховує для поповнення обігових коштів боржника 2 248 446,54 грн., що дозволить стабілізувати поточний фінансовий стан боржника, забезпечить фонд оплати праці, дозволить сплатити обов’язкові платежі до бюджету, які виникнуть при реалізації положень мирової угоди, а боржник в обмін передає у власність ТОВ “Нафта-Трейд” частину майна ДП “Укрконверс” вартістю 5 238 234,00 грн.

Також, судом ухвалено вважати погашеними вимоги конкурсних кредиторів, по яких зроблено розрахунки згідно з умовами мирової угоди.

Крім того, вказаною ухвалою припинено повноваження керуючого санацією ДП “Укрконверс” Коробкіна В.С. і розпорядника майна ДП “Укрконверс” арбітражного керуючого Капелюшного І.В. та припинено провадження у справі.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 20.12.2005 р. та визнати недійсною затверджену цією ухвалою мирову угоду від 16.12.2005 р.

На думку заявника касаційного подання, судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 5, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон) ст. ст. 1, 2 Закону України “Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” та ст. 43 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційного подання, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норми матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом.

Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 38 Закону, господарський суд при розгляді мирової угоди зобов’язаний дослідити умови мирової угоди на предмет їх відповідності чинному законодавству, а також перевірити встановлений Законом порядок укладення мирової угоди.

Як встановлено судом першої інстанції, рішення щодо укладання мирової угоди прийнято правомочним складом комітету кредиторів одноголосно (протокол № 3 від 16.12.2005 р.).

Мирова угода від імені кредиторів підписана Головою комітету кредиторів –представником ТОВ “Нафта-трейд” Фельтіним О.М., а від імені боржника –керуючим санацією - генеральним директором Коробкіним В.С.

Також, судом першої інстанції встановлено, що мирова угода передбачає погашення третьою особою –ТОВ “Нафта-трейд” в повному обсязі заборгованості ДП “Укрконверс” перед визнаними господарським судом кредиторами в сумі 2 989 787,46 грн., перерахування першим для поповнення обігових коштів боржника 2 248 446,54 грн., що дозволить стабілізувати поточний фінансовий стан боржника, забезпечить фонд оплати праці, дозволить сплатити обов’язкові платежі до бюджету, які виникнуть при реалізації положень мирової угоди.

При цьому, в обмін боржник передає у власність ТОВ “Нафта-Трейд” частину майна ДП “Укрконверс” вартістю 5 238 234,00 грн. згідно переліку.

Виходячи з аналізу положень Закону, в процедурі банкрутства може мати місце перехід права власності на майно боржника.

В силу ч. 4 ст. 37 Закону мирова угода може містити умови про виконання зобов'язань боржника третіми особами та обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права.

Отже, Законом встановлено, що до мирової угоди можуть бути включені положення про третю особу, яка бере на себе зобов’язання з погашення заборгованості боржника перед кредиторами в обмін на активи боржника.

Таким чином, з’ясувавши порядок укладання мирової угоди, перевіривши відповідність умов мирової угоди чинному законодавству та надавши цим обставинам справи обґрунтовану правову оцінку, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що сторонами дотриманий порядок укладання мирової угоди та умови даної угоди відповідають нормам чинного законодавства.

Посилання заявника касаційного подання на встановлену заборону приватизації майна боржника визнаються колегією суддів необґрунтованими.

Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.

Отже, процедури санації чи ліквідації можуть бути застосовані до підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, лише після їх виключення в установленому порядку з вказаного переліку.

Однак, на укладання мирової угоди обмеження, які встановлені ст. 5 Закону, не розповсюджуються.

Також необґрунтованим визнається посилання заявника на неврахування при укладанні та затверджені мирової угоди вимог ч. 2 ст. 30 Закону, оскільки зазначена норма регулює порядок продажу майна боржника в ліквідаційній процедурі та не підлягає застосуванню до мирової угоди.

Крім того, відповідно до п. 4.2 статуту ДП “Укрконверс” майно підприємства є державною власністю та закріплюється за ним на праві повного господарського відання. При цьому, здійснюючи право повного господарського відання підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на власний розсуд.

У зв’язку з чим, заявник касаційного подання безпідставно вказує на те, що Кабінетом Міністрів України не приймалось відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України “Про правовий режим майна Збройних сил України” рішення щодо відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, яке було предметом мирової угоди.

Разом з тим, слід зазначити, що за мировою угодою обмін між кредиторами та боржником може бути як еквівалентний, так і нееквівалентний, оскільки експертна оцінка та балансова вартість майна боржника, що передається в рахунок погашення заборгованості перед конкурсними кредиторами, в процедурі банкрутства можуть не співпадати.

Більш того, умови мирової угоди, яка укладена між сторонами, були передбачені в плані санації, що затверджений ухвалою господарського суду міста Києва від 16.12.2005 р. у даній справі. Вказана ухвала не скасована в установленому діючим законодавством порядку та є чинною.

Крім того, безпідставними є твердження заявника касаційного подання про те, що при затвердженні мирової угоди судом не враховані вимоги ст. ст. 1, 2 Закону України “Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”.

Дія цього закону не поширюється на випадки відчуження в процедурі банкрутства майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, в порядку укладання мирової угоди.

Отже, доводи касаційного подання не спростовують висновків суду першої інстанції.

Беручи до уваги все вищевикладене в сукупності, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала про затвердження мирової угоди винесена у відповідності з положеннями діючого законодавства та підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

З урахуванням вказаного та керуючись ст. ст. 5, 35 –38 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:


1. Касаційне подання Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 20.12.2005 р. у справі № 43/464 залишити без змін.


Головуючий Б.М. Поляков


Судді С.С. Разводова

Н.Г. Ткаченко


Судовий реєстр по справі 43/464

№ рішення Форма судового рішення Дата ухвалення рішення Суддя Суд Форма судочинства
12834631 Ухвала 13.12.2010 Пасько М.В. Господарський суд м. Києва Господарське
8372540 Рішення 27.01.2010 Пасько М.В. Господарський суд м. Києва Господарське
7085281 Ухвала 04.12.2009 Пасько М.В. Господарський суд м. Києва Господарське
6776538 Ухвала 09.11.2009 Пасько М.В. Господарський суд м. Києва Господарське
1135718 Рішення 14.09.2007 Пасько М.В. Господарський суд м. Києва Господарське
27945 Постанова 21.06.2006 Поляков Б.М. Вищий господарський суд України Господарське
51381 Ухвала 13.06.2006 Поляков Б.М. Вищий господарський суд України Господарське