Господарські справи (до 01.01.2019) / Справи про банкрутство / Банкрутство /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа 25/11б-05

Дата ухвалення рішення:
20.06.2006
Зареєстровано:
13.07.2006
Cуддя:
Удовиченко О.С.
Оприлюднено:
20.08.2007
Категорія справи:
Банкрутство
Суд:
Вищий господарський суд України
Форма судового рішення:
Постанова
Форма судочинства:
Господарське

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2006 р.

№ 25/11б-05

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Удовиченка О.С.

суддів :

Панової І.Ю.

Яценко О.В.

розглянувши касаційну скаргу

Київського управління з питань банкрутства

на ухвалу


господарського суду Київської області від 14.04.2006р.

у справі

25/11б-05

господарського суду

Київської області

за заявою

Броварської ОДПІ

до

АТВТ “Світлотехніка”

про

банкрутство

арбітражний керуючий

Пальшин О.Ю.

в судовому засіданні взяли участь представники :

ЗАТ “Люмен”:

Зволь В.М.

Броварського базового міськрайцентру зайнятості:

Онопрієнко З.В.

УПФУ у м. Броварах Київської області :

Туник Н.О.

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області:

Павлюк М.П., Любенко С.В.

Київського управління з питань банкрутства:

Кобець О.С.

Київської обласної організації профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості:

Пруднікова Т.П.

арбітражного керуючого Пальшина О.Ю.:

Гусар В.Е.

боржника:

Вісковський О.В. - голова правління


ВСТАНОВИВ:


Ухвалою господарського суду Київської області від 14.04.2006р. (суддя Мальована Л.Я.) змінено Броварську ОДПІ на його правонаступника –Броварську МДПІ та зобов’язано арбітражного керуючого Пальшина О.Ю. внести відповідні зміни, затверджено мирову угоду від 10.02.2006р., укладену між головою комітету кредиторів та боржником АТВТ “Світлотехніка” по справі № 25/11б-05, провадження у справі припинено.

Київське управління з питань банкрутства звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Київської області від 14.04.2006р. скасувати в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали порушені норми матеріального права, зокрема, судом не були враховані вимог ч. 2 ст. 75 Господарського кодексу України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Стаття 2 вказаного Закону встановлює, що під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом продажу майна в процесі провадження справи про банкрутство, визначеного статтями 22, 23, 24, 25, 26, 30, частиною одинадцятою статті 42, абзацом другим частини шостої статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і продажу майна підприємства.

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (справа про мораторій на примусову реалізацію майна) від 10.06.2003р. N 11-рп/2003 встановлено, що за змістом статті 2 Закону мораторій не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що не забезпечує ведення їх виробничої діяльності, а також на продаж об'єктів нерухомого майна та інших засобів виробництва, що забезпечують виробничу діяльність підприємства-боржника у процедурі його санації (стаття 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

В силу статей 124, 129 Конституції України зазначене судове рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Як вбачається з матеріалів справи, частка державної власності у статутному фонді АТВТ “Світлотехніка” складає 28 відсотків, а отже дане підприємство підпадає під дію зазначеного Закону.

Згідно зі ст. 38 Закону господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі: порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом; якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

Колегією суддів встановлено, що умови мирової угоди передбачають продаж майна, а саме –складського приміщення №2 (балансовою вартістю 1343265,00 грн., що суперечить вимогам Закону України “Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”.

Крім того, відповідно до ст. 75 Господарського кодексу України відчужувати, віддавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить, і, як правило, на конкурентних засадах.

Таким чином, підприємство повинно було отримати попередню згоду на відчуження зазначених майнових об’єктів від органу, до сфери управління якого воно входить, яким у даному випадку є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київський області. З матеріалів справи вбачається, що при подачі до суду для затвердження тексту мирової угоди, документів, що підтверджують прийняте рішення органу управління боржника стосовно згоди на підписання та затвердження мирової угоди, надано не було.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що умови мирової угоди суперечать чинному законодавству, що забезпечує основну виробничу діяльність боржника.


Враховуючи вищевикладене, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підлягає скасуванню, а справа –передачі на розгляд до господарського суду Київської області.


Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,


П О С Т А Н О В И В :


Касаційну скаргу Київського управління з питань банкрутства задовольнити.


Ухвалу господарського суду Київської області від 14.04.2006р. у справі № 25/11б-05 скасувати.


У затвердженні мирової угоди відмовити.


Справу № 25/11б-05 передати на розгляд до господарського суду Київської області.


Головуючий О.С. Удовиченко


Судді І.Ю. Панова


О.В. Яценко



Судовий реєстр по справі 25/11б-05

№ рішення Форма судового рішення Дата ухвалення рішення Суддя Суд Форма судочинства
1084267 Ухвала 30.03.2007 Кошик А.Ю. Господарський суд Київської області Господарське
1084268 Ухвала 22.03.2007 Кошик А.Ю. Господарський суд Київської області Господарське
1084266 Ухвала 05.10.2006 Короткевич О.Є. Господарський суд Київської області Господарське
114801 Ухвала 07.09.2006 Короткевич О.Є. Господарський суд Київської області Господарське
95372 Ухвала 16.08.2006 Короткевич О.Є. Господарський суд Київської області Господарське
27944 Постанова 20.06.2006 Удовиченко О.С. Вищий господарський суд України Господарське
794 Ухвала 05.06.2006 Удовиченко О.С. Вищий господарський суд України Господарське