Господарські справи (до 01.01.2019) / Справи про банкрутство / Банкрутство /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа 2-4/8999-2007

Дата ухвалення рішення:
12.11.2008
Зареєстровано:
27.01.2009
Cуддя:
Поляков Б.М.
Оприлюднено:
27.01.2009
Категорія справи:
Банкрутство
Суд:
Вищий господарський суд України
Форма судового рішення:
Постанова
Форма судочинства:
Господарське

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


12 листопада 2008 р.

№ 2-4/8999-2007


Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :


Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),


Коваленка В.М.


Малетича М.М.


розглянувши

касаційне подання


Заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України

на постанову

від 04.09.2007 р. господарського суду Автономної Республіки Крим

у справі

№2-4/8999-2007 господарського суду Автономної Республіки Крим

за заявою

АКБ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції",

м. Сімферополь

до

Державного підприємства "Укрмедкурорт",

м. Сімферополь

про

банкрутство

арбітражний керуючий

Ващишен С.В.

в судовому засіданні взяли участь представники:

Генеральної прокуратури України

Громадський С.О.;

Міністерства охорони здоров'я України

Волік Я.В., довір.;

ініціюючого кредитора

Шугалка Н.Є., довір.


ВСТАНОВИВ:


Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2007 р. за заявою АКБ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" порушено провадження у справі №2-4/8999-2007 про банкрутство державного підприємства "Укрмедкурорт" (далі –ДП "Укрмедкурорт") відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.09.2007 р. (суддя Бєлоглазова І.К.) визнано ДП "Укрмедкурорт" банкрутом відповідно до ст. 52 Закону про банкрутство та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ващишена С.В. та зобов’язано його вчинити певні дії.

Не погоджуючись з винесеною постановою, Заступник прокурора Автономної Республіки Крим вніс до Вищого господарського суду України в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України касаційне подання, в якому просить скасувати постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.09.2007 р. та передати справу на розгляд до цього суду.

Касаційне подання мотивовано невірним застосуванням судом апеляційної інстанції ст. 52 Закону про банкрутство та порушенням ст. 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".

На думку заявника касаційного подання, наявні в матеріалах справи докази свідчать про здійснення боржником підприємницької діяльності, а відтак відсутні підстави для здійснення провадження у справі відповідно до ст. 52 Закону про банкрутство.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційного подання, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Визнаючи боржника банкрутом за ст. 52 Закону про банкрутство, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з актами обстеження місцезнаходження боржника за юридичною адресою він не знаходиться та його фактичне місцезнаходження не встановлене.

Враховуючи те, що керівні органи боржника відсутні за адресою його місцезнаходження, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність боржника.

Втім, такий висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим визнати не можна з огляду на таке.

Стаття 52 Закону про банкрутство передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно з ч. 1 вказаної статті незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Тобто, у суді має бути доведений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності у зв’язку з його відсутністю за місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (далі –Єдиний державний реєстр).

Положеннями ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, нормами ч. 3 ст. 18 цього Закону встановлено, що у випадку, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

У зв’язку з чим, при встановленні факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїх постановах від 06.06.2006 р. у справі № Б48/12-05, від 22.05.2007 р. у справі № 21/19-06-518.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність боржника за його місцезнаходженням на підставі інших доказах, ніж відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Однак, в силу ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належними та допустимими доказами у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Відтак, вищевказаний висновок суду першої інстанції не ґрунтувався на належних доказах.

За таких обставин справи у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для визнання боржника банкрутом відповідно до ст. 52 Закону про банкрутство.

Враховуючи викладене, оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, як така, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а справа, відповідно, –направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене та розглянути справу з дотриманням вимог чинного законодавства.


На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 17 –19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. ст. 34, 43, 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, суд


ПОСТАНОВИВ:


1. Касаційне подання Заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України задовольнити.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.09.2007 р. у справі №2-4/8999-2007 скасувати.

3. Справу №2-4/8999-2007 передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

М.М. Малетич





Судовий реєстр по справі 2-4/8999-2007

№ рішення Форма судового рішення Дата ухвалення рішення Суддя Суд Форма судочинства
2790577 Постанова 12.11.2008 Поляков Б.М. Вищий господарський суд України Господарське
2790578 Постанова 12.11.2008 Поляков Б.М. Вищий господарський суд України Господарське
2286770 Ухвала 06.10.2008 Поляков Б.М. Вищий господарський суд України Господарське
2286771 Ухвала 06.10.2008 Поляков Б.М. Вищий господарський суд України Господарське