Господарські справи (до 01.01.2019) / Справи про банкрутство / Банкрутство /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа 19/115/08

Дата ухвалення рішення:
10.12.2008
Зареєстровано:
05.01.2009
Cуддя:
Катеринчук Л.Й.
Оприлюднено:
21.01.2009
Категорія справи:
Банкрутство
Суд:
Вищий господарський суд України
Форма судового рішення:
Постанова
Форма судочинства:
Господарське

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 10 грудня 2008 р.  

№ 19/115/08 

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. -(головуючий),

Катеринчук Л.Й. (доповідач), Удовиченка О.С.

розглянувши касаційну скаргу

арбітражного керуючого ОСОБА_1

на постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 02.10.2008

у справі господарського суду

19/115/08 Запорізької області

за заявою

товариства з обмеженою відповідальністю «Аарон Україна»

про визнання банкрутом

товариства з обмеженою відповідальністю «Диктис»

представники сторін в судове засідання не з'явились,

ВСТАНОВИВ :

в провадженні господарського суду Запорізької області знаходиться справа про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю «Диктис»(далі -боржника), яку було порушено ухвалою суду від 20.05.2008 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Аарон Україна», з урахуванням особливостей, передбачених статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду Запорізької області від 02.06.2008 року боржника визнано банкрутом за спрощеною процедурою, згідно зі статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі -Закону), відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1, зобов'язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Закону.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі -інспекція) звернулась з апеляційною скаргою в якій просила скасувати постанову суду від 02.06.2008 року та припинити провадження у справі.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 02.10.2008 року апеляційну скаргу інспекції задоволено, постанову суду від 02.06.2008 скасовано, провадження у справі №19/115/08 припинено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ліквідатор боржника -арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції, аргументуючи порушенням норм матеріального права, зокрема, статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, спрощена процедура банкрутства відповідно до статті 52 Закону передбачає введення ліквідаційної процедури боржника одразу ж після порушення провадження у справі про банкрутство, що має наслідком припинення господарської діяльності боржника ( частина 1 статті 23 Закону).

  Наслідком припинення господарської діяльності боржника є те, що в ліквідаційній процедурі не виникають зобов'язання по сплаті податків та загальнообов'язкових зборів відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". З таким висновком погоджується Верховний суд України у Постанові №04/153 від 06.04.2004 року у справі №17/124.

Статтею 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Зазначений Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її  місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором  (пункт 7 статті 19 зазначеного Закону).

Згідно з частиною 8 статті 19 зазначеного Закону, якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Виходячи з вимог частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюються цим Законом, Господарським процесуальним кодексом та іншими законодавчими актами України.

Частиною 3 статті 6 Закону встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.

При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Перелік цих документів міститься в пункті 8 статті 7 Закону, в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.

За приписами частини 8 статті 1 Закону безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

  Як вбачається із матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство боржника було порушено за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Аарон Україна». Заява мотивована тим, що боржник не виконав умови договору купівлі-продажу №ДГ-0311 від 03.01.2007 року щодо оплати товару, який було передано боржнику відповідно до договору товар та має заборгованість у розмірі 150000,00 грн., яка обґрунтована претензією №03 від 25.02.2007 року та відповіддю на неї №15/01 від 09.03.2007 року (т.1 а.с.6-12). Відповідно до акту від 04.05.2007 року боржник відсутній за адресою місцезнаходження: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 13).

Постановою суду від 02.06.2008 року боржника визнано банкрутом на підставі статті 52 Закону (т.1 а.с. 46). Постанова мотивована тим, що відповідно до договору купівлі-продажу існує заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором у розмірі 150000,00 грн., а відповідно до акту ініціюючого кредитора від 04.05.2007 року боржник відсутній за місцезнаходженням. 

Постановою суду апеляційної інстанції скасовано постанову суду першої інстанції від 02.06.2008 року та припинено провадження у справі про банкрутство боржника виходячи з такого.

Факт існування боргу перед ініціюючим кредитором підтверджено претензією №03 від 25.02.2007 року, відповіддю боржника на неї №15/01 від 09.03.2007 року, якою визнано борг.

Відсутність боржника за місцезнаходженням: АДРЕСА_1, у травні 2008 року підтверджено актом ініціюючого кредитора від 04.05.2007 року, складеним у м. Дніпропетровську, про що зазначено в акті та підписано особами без зазначення адреси місцезнаходження самих осіб. В той час, як відповідно до довідки з ЄДРПОУ №91 від 15.01.2008 року адреса місцезнаходження боржника: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.14).

Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що боржником до інспекції протягом 2007 року та початку другого кварталу 2008 року подавались податкові декларації з ПДВ, з податку на прибуток підприємства за 2007-2008 роки (т.1 а.с. 68-71, 101-108), що є свідченням ведення боржником господарської діяльності.

У зв'язку з тим, що на момент порушення провадження у справі ініціюючий кредитор не надав суду доказів безспірності своїх вимог до боржника, боржник мав фактичне місце знаходження, звітував про ведення господарської діяльності, судом апеляційної інстанції зроблено висновок про те, що провадження у справі про банкрутство боржника за спрощеною процедурою було порушено необґрунтовано, визнання боржника банкрутом за відсутності належних доказів на підтвердження підстав передбачених статтею 52 Закону згідно постанови суду від 02.06.2008 є незаконним, а відтак, провадження у справі повинно бути припинено.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 02.10.2008, оскільки на момент порушення провадження у справі ініціюючим кредитором не надані докази безспірності вимог кредитора, підтверджені виконавчими документами, докази відсутності боржника за місцезнаходженням та припинення  господарської діяльності боржником.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В :

1.   Касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2.   Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 02.10.2008 залишити без змін.

Головуючий    Н. Ткаченко

Судді Л. Катеринчук

  О. Удовиченко


Судовий реєстр по справі 19/115/08

№ рішення Форма судового рішення Дата ухвалення рішення Суддя Суд Форма судочинства
2749239 Постанова 10.12.2008 Катеринчук Л.Й. Вищий господарський суд України Господарське
2547569 Ухвала 10.11.2008 Катеринчук Л.Й. Вищий господарський суд України Господарське
2322251 Постанова 02.10.2008 Кричмаржевський В.А. Запорізький апеляційний господарський суд Господарське
2365165 Ухвала 05.08.2008 Даценко Л.І. Господарський суд Запорізької області Господарське
2365199 Постанова 02.06.2008 Даценко Л.І. Господарський суд Запорізької області Господарське