Господарські справи (до 01.01.2019) / Справи про банкрутство / Банкрутство /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа 23/668б-15/518б

Дата ухвалення рішення:
11.12.2008
Зареєстровано:
05.01.2009
Cуддя:
Андрієнко В.В.
Оприлюднено:
07.01.2009
Категорія справи:
Банкрутство
Суд:
Київський апеляційний господарський суд
Форма судового рішення:
Постанова
Форма судочинства:
Господарське

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


11.12.2008 № 23/668б-15/518б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Вербицької О.В.

За участю представників:

від боржника - Бербега А.О.

від кредитора-2 - Мельник І.О.

від кредитора-2 - Мельник І.О.

від АЕК "Київенерго", Гусєва Д.І.

від НАК "Нафтогаз Україна"ДК "Газ України, Мицько Н.М.

від ТОВ "ККТУ", Кобцева М.О.

від АЕК "Київенерго", Носкова А.В.

від АТ "Харімпекс", Чаплинський М.В.

від ВАТ "Укрнафта, Дяків Г.М.

від ВАТ "Ластівка, Войцеховська Ю.В.

від АЕК "Київенерго", Щербина Д.В.

від ВАТ "АК"Київводоканал", Залерцов М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

1. Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»

2. Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Конфіденційні телекомунікації України»

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 30.09.2008

у справі № 23/668б-15/518б (Копитова О.С.)

за позовом Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Укргазбуд"

Виробничо-торгово-господарського об"єднання концерн "Сімекс"

до Акціонерного товариства фірми "Укргазбуд"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Торговий дім «Укргазбуд» та виробничо-торгово-господарське об’єднання концерну «Сімекс» звернулися до господарського суду міста Києва із заявою про визнання банкрутом акціонерного товариства фірми «Укргазбуд». Кредиторами по даній справі є: ВАТ «Укрнафта», ВАТ «Атоменергокомплект», ДПІ у Макарівському районі Київської області, ВАТ АК «Київводоканал», ТОВ «Компанія Конфіденційні телекомунікації України», ДП «Газ України» НАК «Нафтогаз України», АЕК «Київенерго», АТ «Харімпекс», Управління пенсійного фонду у Солом’янському районі міста Києва, ТОВ «Будівельна компанія «Укрбурвод», фізична особа Просін Дмитро Миколайович, Управління пенсійного фонду у Замостянському районі міста Вінниці, ВАТ «Ластівка», товариство з обмеженою відповідальністю «Машзавод», товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Дніпротехсервіс», закрите акціонерне товариство «ОТІС», товариство з обмеженою відповідальністю «Ласта ЛТД», Кримське державне авіапідприємство «Універсал-Авіа», товариство з обмеженою відповідальністю «Газова будівельна компанія», закрите акціонерне товариство «Екопром», Компанія «РЕШ-РКЕІМЕК» co.S.A., СПД Гоголь Олег Миколайович, Севастопольська міська державна адміністрація Управління капітального будівництва, Акціонерне товариство «Бізнес-Сервіс», Нафтогазовидобувне управління «Надвірнанафтогаз» ВАТ «Укрнафта», відкрите акціонерне товариство транспортного будівництва «Одесатрансбуд», Державне підприємство по виробництву буро вибухових робіт «Кримвибухпром», філія «Управління магістральних газопроводів» ДК «Київтрансгаз», товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Експобанк», товариство з обмеженою відповідальністю «Укргазтрейд».

Ухвалою від 30.09.2008р. господарський суд міста Києва, дослідивши мирову угоду від 25.09.2008р., укладену між акціонерним товариством фірмою «Укргазбуд» та кредиторами у справі № 23/668-б-15/518-б про банкрутство АТФ «Укргазбуд», в особі членів комітету кредиторів АТФ «Укргазбуд», узгоджену з розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Салатюком Дмитром Васильовичем, представником трудового колективу, затвердив цю мирову угоду та припинив провадження у справі.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, кредитори ВАТ «Укрнафта», ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» звернулися до Київського апеляційного господарського суду із апеляційними скаргами на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.09.2008р.

Апелянти вважають, що ухвалу господарського суду міста Києва від 30.09.2008р. прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 42, 47, 22 ГПК України, ч.3 ст. 36, ч.4 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п.13 Порядку забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729.

Представники Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта», Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Конфіденційні телекомунікації України» в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Арбітражний керуючий боржника не надав відзив на апеляційну скаргу, однак в судовому засіданні заперечував вимоги апеляційної скарги та просить суд залишити її без задоволення, ухвалу місцевого суду без змін.

Представник боржника надав суду відзив на апеляційну скаргу, з якого вбачається, що він заперечує вимоги апеляційних скарг та просить суд залишити їх без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено мирову угоду як домовленість між боржником та кредитором відносно відстрочки та (чи) розстрочки, а також спрощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Протоколом № 8 від 25.09.2008 року комітетом кредиторів АТФ «Укргазбуд» після вивчення проекту мирової угоди, вирішено одноголосно укласти її та звернутися до Господарського суду м. Києва із заявою про її затвердження.

Господарський суд міста Києва 30.09.2008, дослідивши мирову угоду від 25.09.2008 укладену між акціонерним товариством фірмою «Укргазбуд» та кредиторами у справі про банкрутство АТФ «Укргазбуд», в особі членів комітету кредиторів АТФ «Укргазбуд», узгоджену з розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Салатюком Дмитром Васильовичем, представником трудового колективу, та Протокол № 8 зборів комітету кредиторів АТФ «Укргазбуд» від 25.09.2008, затвердив своєю ухвалою мирову угоду по справі № 23/668-б-15/518-б.

Відповідно до ч.3 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом, і якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

Київський апеляційний господарський суд погоджується з відсутністю підстав у суду першої інстанції для відмови у затвердженні мирової угоди, оскільки мирова угода була укладена у встановленому порядку, а її умови не суперечать чинному законодавству. Це обґрунтовується наступним.

Згідно з ч. 3 ст. 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладання мирової угоди.

Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів (ч.ч. 4, 5 ст. 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Як було правильно встановлено судом першої інстанції, мирова угода від 25.09.2008 укладена та підписана повноважними особами: комітетом кредиторів АТФ «Укргазбуд» та розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Салатюком Д.В.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд зобов'язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, у якого виникли заперечення щодо укладення мирової угоди, навіть якщо на засіданні комітету кредиторів він голосував за укладення мирової угоди.

Господарський суд міста Києва виконав вимоги ч. 2 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»: розглянув надані суду заперечення на укладення мирової угоди та заслухав присутніх в судовому засіданні представників кредиторів.

Згідно з умовами мирової угоди у справі, що також підтверджується матеріалами справи, боржник має загальну суму непогашеної кредиторської заборгованості в розмірі 91 467 492, 99 грн. Умовами мирової угоди від 25.09.2008 передбачено порядок та строки виконання зобов’язань боржника на вказану суму.

Апеляційний суд не може погодитись з твердженням ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» про те, що в мировій угоді не вказано чіткого графіку погашення заборгованості з кредиторами четвертої черги та створено нерівні умови в частині строку розрахунків, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мирова угода має містити положення про розміри, порядок і строки виконання зобов’язань боржника. Згідно з п.2.20 Мирової угоди, затвердженої судом, вимоги кредиторів четвертої черги повинні бути виконані в строк до 01 липня 2010 року. При цьому будь-які посилання на обов’язковість графіку розрахунків в цьому Законі відсутні.

В п. 2.18 Мирової угоди зазначено, що сторони домовились, що виконання зобов’язання боржником перед кредиторами 4-ої черги здійснюється шляхом перерахування грошових коштів або передачі кредиторам по акту приймання-передачі цінних паперів (акцій) за номінальною вартістю на суму відповідну вимогам кожного з кредиторів та пропорційно по кожному кредитору.

Отже, вищевказане підтверджує хибність доводів ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України». В мировій угоді чітко встановлено розміри, порядок та строки виконання зобов’язань боржника. Відповідно кредитори 4-ої черги поставлені в рівні умови та проведення розрахунку з ними передбачено в однаковий період часу.

В апеляційній скарзі ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» посилається на порушення пункту 13 Порядку забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1729. Порушення цього Порядку, на думку апелянта, полягає в тому, що постачання природного газу здійснюється тільки за умови забезпечення його 100 % оплати грошовими коштами.

Апеляційний суд не приймає до уваги дане твердження ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», оскільки третя особа – АТ «Харімпекс», яка відповідно до умов мирової угоди здійснює виконання зобов’язань боржника перед кредиторами 4-ої черги, не є покупцем природного газу у ДК «Газ України», а відповідно ДК «Газ України» - його постачальником.

Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мирова угода може містити умови про виконання зобов’язань боржника третіми особами, обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону. Пунктом 2.16 мирової угоди передбачено, що заборгованість боржника перед кредиторами відбувається третьою особою (АТ «Харімпекс») цінними паперами або грошовими коштами або у разі виникнення зустрічної вимоги чи існування такої – шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

За таких обставин, доводи апелянта ВАТ «Укрнафта», про те, що розрахунок з кредиторами у справі про банкрутство, не може відбуватися шляхом передачі кредиторам третьою особою акцій замість виплати їм грошових коштів є необґрунтованими, оскільки законодавство передбачає можливість погашення такої заборгованості іншим способом на підставі мирової угоди у справі про банкрутство.

Враховуючи, що мирова угода не суперечить законодавству і була укладена відповідно до порядку, встановленого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», підписана головою правління АТФ «Укргазбуд», головою комітету кредиторів - ВАТ «Автоменергокомплект», повноважними представниками кредиторів ЗАТ «Екопром», АТ «Харімпекс», погоджена з представником трудового колективу та розпорядником майна, у господарського суду міста Києва були підстави для задоволення заяви розпорядника майна та затвердження мирової угоди.

Крім того, відповідно до п. 1 ст. 39 Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за заявою будь-кого із конкурсних кредиторів мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною, якщо існують підстави для визнання угоди недійсною, передбачені цивільним законодавством України.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала в частині затвердження мирової угоди прийнята з додержання вимог чинного законодавства України та відсутні підстави для визнання мирової угоди недійсною.

Частиною 8 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 5 статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено мирову угоду.

Згідно з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що ухвала Господарського суду м. Києва від 30.09.2008 року у справі № 23/668-б-15/518-б винесена без порушення норм процесуального та матеріального права і відповідає вимогам чинного законодавства.

У зв'язку з цим підстав для скасування ухвали Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта», Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Конфіденційні телекомунікації України», підлягають залишенню без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 99, 101 - 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -


ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта», Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Конфіденційні телекомунікації України»залишити без задоволення.


2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.09.2008 р. по справі № 23/668-б-15/518-б залишити без змін.


3. Матеріали справи № 23/668-б-15/518-б повернути до господарського суду м. Києва.


Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Андрієнко В.В.


Судді Буравльов С.І.


Вербицька О.В.





Судовий реєстр по справі 23/668б-15/518б

№ рішення Форма судового рішення Дата ухвалення рішення Суддя Суд Форма судочинства
2641251 Постанова 11.12.2008 Андрієнко В.В. Київський апеляційний господарський суд Господарське
2641554 Постанова 11.12.2008 Андрієнко В.В. Київський апеляційний господарський суд Господарське
2642393 Постанова 11.12.2008 Андрієнко В.В. Київський апеляційний господарський суд Господарське
2372307 Ухвала 14.11.2008 Андрієнко В.В. Київський апеляційний господарський суд Господарське