Господарські справи (до 01.01.2019) / Справи про банкрутство / Банкрутство /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа 02-2/17-305

Дата ухвалення рішення:
09.12.2008
Зареєстровано:
05.01.2009
Cуддя:
Панова I.Ю.
Оприлюднено:
05.01.2009
Категорія справи:
Банкрутство
Суд:
Вищий господарський суд України
Форма судового рішення:
Постанова
Форма судочинства:
Господарське

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


09 грудня 2008 р.

№ 02-2/17-305


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:


Панової І.Ю.–головуючого


Заріцької А.О.,


Продаєвич Л.В.


розглянувши

касаційну скаргу

Тернопільської ОДПІ



на ухвалу


на постанову

господарського суду Тернопільської області від 01.07.2008

Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2008



у справі

господарського суду

02-2/17-305

Тернопільської області

за заявою

Тернопільської ОДПІ

до

ПП "Аверс"

про

Банкрутство

за участю представників сторін:

не з'явились

В С Т А Н О В И В :


Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 01.07.2008 у справі № 02-2/17-305 ( суддя Андрусик Н.О.) відмовлено в прийнятті заяви Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про порушення провадження у справі про банкрутство ПП " Аверс" , заяву та додані до неї документи господарський суд повернув на адресу Тернопільської ОДПІ.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2008 у справі № 02-2/17-305 ( колегія суддів Михалюк О.В., Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.) ухвалу господарського суду Тернопільської області від 01.07.08 у справі № 02-2/17-305 залишено без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, згідно якої просила скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 01.07.2008 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2008, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій вимог ст.62 ГПК України, ст.8 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вищий господарський суд України, переглянувши в касаційному порядку ухвалу господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Судом першої інстанції в ухвалі встановлено, що із поданої державною податковою інспекцією заяви про порушення справи про банкрутство на підставі ст.52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" випливає, що заборгованість ПП " Аверс" складається із штрафних санкцій по єдиному податку на підприємницьку діяльність, застосованих податковим органом на підставі п.п.17.1.1 пункту17.1 статті 17 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , згідно податкового повідомлення-рішення № 0001371902/0 від 26.10.2006 в розмірі 170 грн., що підтверджується копією податкового повідомлення-рішення, розрахунком штрафних( фінансових) санкцій, який є додатком до акту перевірки № 17913/1902-018/30937969 від 19.10.2006.

Господарський суд дійшов висновку про те, що сума штрафних санкцій з єдиного податку на підприємницьку діяльність не може бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство приватного підприємства " Аверс".

Крім того, господарським судом встановлено, що в заяві про порушення справи про банкрутство, державна податкова інспекція посилається на наявність у боржника податкового боргу , для стягнення якого господарським судом Тернопільської області був виданий наказ від 19.06.2007 у справі № 7/65-2098 на суму 108821,39 , однак, таки доводи заявника не підтверджуються документально, оскільки до заяви заявником долучено копію наказу господарського суду у справі № 7/65-2088 від 19.06.2007 про стягнення 102 грн. державного мита до бюджету.

Ухвала господарського суду мотивована тим, що документи, які підтверджують підстави для ініціювання справи про банкрутство повинні долучатися до заяви про порушення справи про банкрутство, оскільки, саме кредитор повинен довести ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.

Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 01 вересня 2008 року у справі № 02-2/17-305 мотивована тим, що доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, судом другої інстанції не визнаються такими, що можуть бути підставою, згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування судових актів попередніх інстанцій відсутні, виходячи з такого.

Виходячи зі змісту п.1 ст.9 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи також з інших підстав, передбачених ст. 63 ГПК України, з урахуванням вимог цього Закону.

Судом першої інстанції встановлено, що заява державної податкової інспекції в частині наявності у боржника податкового боргу на суму 108821,39 грн. документально не підтверджена.

З урахуванням особливостей , які передбачені спеціальним Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що документи, які підтверджують підстави для ініціювання справи про банкрутство, повинні долучатися до заяви про порушення справи про банкрутство та бути в наявності на момент порушення справи про банкрутство, у тому числі і за спрощеною процедурою.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник –суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів ( обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановлено строку їх сплати.

Статтею 2 Закону України " Про систему оподаткування" визначено, що під податком і збором ( обов'язковим платежем) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України " Про систему оподаткування" будь-які податки і збори ( обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України , мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі. Податки і збори ( обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Згідно зі ст. 13 вказаного Закону в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори( обов'язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України " Про систему оподаткування", сплаті не підлягають.

З огляду на наведене, Закон не відносить суми неустойки( штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів ( обов'язкових платежів).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що наявність штрафних санкцій за порушення податкового законодавства не може бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі ї за спрощеною процедурою на підставі ст.52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України


ПОСТАНОВИВ:


Касаційну скаргу Тернопільської ОДПІ_залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2008 у справі № 02-2/17-305 залишити без змін.


Головуючий І.Ю. Панова


Судді А.О. Заріцька


Л.В. Продаєвич


Судовий реєстр по справі 02-2/17-305

№ рішення Форма судового рішення Дата ухвалення рішення Суддя Суд Форма судочинства
2625857 Постанова 09.12.2008 Панова I.Ю. Вищий господарський суд України Господарське
2371527 Ухвала 17.11.2008 Панова I.Ю. Вищий господарський суд України Господарське
1991605 Постанова 01.09.2008 Михалюк О.В. Львівський апеляційний господарський суд Господарське
1872245 Ухвала 28.07.2008 Михалюк О.В. Львівський апеляційний господарський суд Господарське