Господарські справи (до 01.01.2019) / Справи про банкрутство / Банкрутство /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа 43/272

Дата ухвалення рішення:
16.12.2008
Зареєстровано:
05.01.2009
Cуддя:
Короткевич O.Є.
Оприлюднено:
05.01.2009
Категорія справи:
Банкрутство
Суд:
Вищий господарський суд України
Форма судового рішення:
Постанова
Форма судочинства:
Господарське

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


16 грудня 2008 р.

№ 43/272



Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:


головуючого:

Короткевича О.Є.


суддів:

Катеринчук Л. Й., Хандуріна М.І.


розглянувши матеріали

касаційної скарги

Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва


на постанову


Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 року


у справі

№43/272 господарського суду м. Києва


за заявою боржника

Товариства з обмеженою відповідальністю "П-М-П"


про

банкрутство




За участю представників учасників судового провадження:


від ліквідатора

Головачев І. М.

від боржника

Удалов Т. Г. дов. від 16.04.08 року

від скаржника

Москальова Г. С. дов. від 28.12.2007 року за №17460/9/10-209







В С Т А Н О В И В :


26.08.2008 року господарським судом міста Києва порушено провадження у справі № 43/272 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "П-М-П" (Далі –ТОВ " П-М-П "), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів на весь час провадження у справі про банкрутство та процедуру розпорядження майном боржника.

Постановою господарського суду міста Києва від 17.04.2008 року в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визнано ТОВ " П-М-П " код 30216301 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута –Головачева І. М.

Київський апеляційний господарський суд 26.08.2008 року за результатами розгляду апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва постанову господарського суду міста Києва від 17.04.2008 року у справі №43/272 залишено без змін, а апеляційну скаргу скаржника на постанову господарського суду міста Києва від 17.04.2008 року у справі №43/272 без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 року, аргументуючи порушенням судом норм матеріального та процесуального права та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.11.2008 року прийнято касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 року до провадження та призначено скаргу до розгляду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Тому, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати актив і пасив боржника.

В матеріалах справи відсутні належні докази щодо заборгованості боржника перед кредитором та докази, що підтверджують неспроможність боржника погасити заборгованість.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Чинне законодавство про банкрутство пов’язує можливість відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 51 Закону з доведенням боржником обставин недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів.

Як вбачається з тексту заяви голови ліквідаційної комісії ТОВ "П-М-П" - Василенко О. С. 18.02.2008 року та 29.02.2008 року засновником товариства –прийнято рішення про припинення діяльності товариства, шляхом його ліквідації, про створення ліквідкомісії та здійснення ліквідаційної процедури, активи боржника у вигляді грошових коштів, дебіторська заборгованість та основні засоби відсутні, керуючись ст. 51 Закону голова ліквідаційної комісії звернувся до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі за спрощеною процедурою.

Постанова господарського суду міста Києва від 17.04.2008 року про визнання боржника банкрутом мотивована тим, що боржник припинив свою діяльність та його майна недостатньо для задоволення вимог кредитора, оскільки ліквідаційна комісія, відповідно до вимог ст. 51 Закону, зобов'язана звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство юридичної особи, у разі, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, а також за наявності інших ознак, що свідчать про неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх сплати, господарський суд дійшов висновку про наявність усіх підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду першої інстанції прийняття з порушенням норм ст.ст. 104, 105, 110, 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 60 Господарського кодексу України (далі –ГК України), ст. 51 Закону та підлягають скасуванню виходячи з такого.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 4, ст. 105 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, в порядку ст. 60 ГК України, публікації комісією з припинення юридичної особи повідомлення в порядку ст. 105 ЦК України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію товариства та складання проміжного ліквідаційного балансу можливе з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст. 105 ЦК України, з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.

Як вбачається з матеріалів справи, заяви голови ліквідаційної комісії про порушення справи про банкрутство, до неї не додані докази здійснення комісією з припинення юридичної особи повідомлення в друкованих засобах масової інформації у порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України, та відсутні посилання на факти: здійснення оцінки наявного майна боржника, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства у встановленому законодавством порядку, які необхідні для встановлення наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 51 Закону, вказані обставини, виходячи з вимог Закону, повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, що судом першої інстанції зроблено не було.

Вищезазначеним фактам суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки чим порушив вимоги, зокрема роз’ясненя Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976р. № 11 “Про судове рішення”, відповідно до якого рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.


Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку, звернення з заявою про порушення справи про банкрутство та порушення провадження за спрощеною процедурою, яку регулює ст. 51 Закону, можливе лише після закінчення строку, який передбачений ч. 4 ст. 105 ЦК України.

Після розміщення комісією з припинення юридичної особи в друкованих засобах інформації повідомлення про припинення юридичної особи, в порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України, цей факт стає загальновідомим.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що справа про банкрутство ТОВ "П-М-П" порушена неправомірно, без належного з'ясування кола кредиторів боржника та обсягу кредиторської заборгованості, без наявності доказів повідомлення кредиторів комісією з припинення юридичної особи та дотримання строків, які передбачені ч. 4, ст. 105 ЦК України та всебічного встановлення, відповідно до вимог норм ЦК України та ГК України того факту, що вартості майна боржника, щодо якого власником прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, в зв'язку з чим у господарського суду були відсутні правові підстави для визнання постановою від 17.04.2005 року боржника банкрутом на підставі ст. 51 Закону.

За таких обставин, постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 року та постанова господарського суду міста Києва від 17.04.2008 року по справі №43/272 не можна визнати такими, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і тому підлягають скасуванню, а справа направленню на розгляд до суду першої інстанції.


При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та учасників провадження у даній справі і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.


На підставі викладеного та керуючись ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1115, 1117- 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -




ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 року та постанову господарського суду міста Києва від 17.04.2008 року по справі №43/272 скасувати.

3. Справу передати на розгляд до господарського суду міста Києва.




Головуючий О. Є. Короткевич


Судді Л. Й. Катеринчук


М. І. Хандурін







Судовий реєстр по справі 43/272

№ рішення Форма судового рішення Дата ухвалення рішення Суддя Суд Форма судочинства
14622634 Ухвала 29.03.2011 Мартюхіна Н.О. Господарський суд Донецької області Господарське
14216175 Постанова 03.03.2011 Коршун Н.М. Київський апеляційний господарський суд Господарське
59279670 Судовий наказ 18.02.2011 Зубченко І.В. Господарський суд Донецької області Господарське
59279735 Рішення 01.02.2011 Зубченко І.В. Господарський суд Донецької області Господарське
13654506 Ухвала 18.01.2011 Зубченко І.В. Господарський суд Донецької області Господарське
13381722 Ухвала 23.12.2010 Зубченко І.В. Господарський суд Донецької області Господарське
12671666 Ухвала 03.12.2010 Зубченко І.В. Господарський суд Донецької області Господарське
12243022 Рішення 21.10.2010 Пасько М.В. Господарський суд м. Києва Господарське
12086692 Ухвала 23.09.2010 Пасько М.В. Господарський суд м. Києва Господарське
11049043 Ухвала 19.08.2010 Пасько М.В. Господарський суд м. Києва Господарське
10702827 Ухвала 22.07.2010 Пасько М.В. Господарський суд м. Києва Господарське
10205826 Ухвала 29.06.2010 Пасько М.В. Господарський суд м. Києва Господарське
6515022 Рішення 25.09.2009 Пасько М.В. Господарський суд м. Києва Господарське
4852091 Ухвала 05.08.2009 Пасько М.В. Господарський суд м. Києва Господарське
2625629 Постанова 16.12.2008 Короткевич O.Є. Вищий господарський суд України Господарське
2304537 Ухвала 06.11.2008 Короткевич O.Є. Вищий господарський суд України Господарське
2003099 Постанова 26.08.2008 Студенець В.І. Київський апеляційний господарський суд Господарське