Господарські справи (до 01.01.2019) / Справи про банкрутство / Банкрутство /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа 49/109-б

Дата ухвалення рішення:
10.12.2008
Зареєстровано:
05.01.2009
Cуддя:
Заріцька А.О.
Оприлюднено:
05.01.2009
Категорія справи:
Банкрутство
Суд:
Вищий господарський суд України
Форма судового рішення:
Постанова
Форма судочинства:
Господарське

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


10 грудня 2008 р.

№ 49/109-б


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:


головуючого

Панової І.Ю.

суддів

Заріцької А.О.,

Продаєвич Л.В.

розглянувши

касаційну скаргу


державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва


на постанову

господарського суду міста Києва від 18 червня 2008 року


у справі

№ 49/109-б господарського суду міста Києва

за заявою

товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ УКРАЇНА"

про

ліквідатор

Визнання банкрутом

Коваленко В.В.

за участю представників:

ліквідатора Коваленка В.В.,


В С Т А Н О В И В :


Ухвалою господарського суду міста Києва від 10 червня 2008 року (суддя Митрохіна А.В.) порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ УКРАЇНА" (далі –ТОВ "ТМ УКРАЇНА") за ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі –Закон).

Постановою від 18 червня 2008 року ТОВ "ТМ УКРАЇНА" визнано банкрутом, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Коваленка В.В.

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову місцевого господарського суду, справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 51 Закону, п. 8 Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).

За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 17 листопада 2008 року розгляд касаційної скарги здійснено колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: судді Панової І.Ю. –головуючого, суддів Заріцької А.О. - доповідач у справі, Продаєвич Л.В.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 31 березня 2008 року власниками ТОВ "ТМ УКРАЇНА" було прийнято рішення про ліквідацію товариства та створення ліквідаційної комісії у складі (а. с. 5).

Ліквідаційною комісією 2 квітня 2008 року було прийнято рішення про звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "ТМ УКРАЇНА" на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ".

Оголошення про визнання ТОВ "ТМ УКРАЇНА" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було здійснено 26 червня 2008 року в газеті "Голос України" № 120.

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс було надано місцевому господарському суду 31 липня 2008 року (а.с. 78).

Відповідно до ч. 1 ст. 51 згаданого Закону якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (ч. 3 ст. 110 ЦК України).

Частиною 1 ст. 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Зі змісту ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України (далі –ГК України), яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

З матеріалів даної справи вбачається, що у заяві про банкрутство ТОВ "ТМ УКРАЇНА" відсутні відомості про те, чи повідомлявся орган державної податкової служби про ліквідацію вказаного підприємства у встановленому законом порядку, а також відсутні докази розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення даної юридичної особи відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦК України.

Дослідження вказаних обставин має істотне значення для правильного вирішення справи, проте суд першої інстанції на них уваги не звернув і залишив без належної правової оцінки.

За приписами ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом. Відповідно до п. 1 ст. 10, п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»однією з функцій, покладених на державні податкові інспекції є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), для чого податкові органи наділені правом здійснювати планові та позапланові перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»цей закон не регулює питання погашення податкових зобов’язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, чинним законодавством не обмежуються повноваження податкових органів на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) суб’єктів господарювання, які перебувають у процедурах банкрутства, а тільки встановлюється особливий порядок погашення (задоволення) таких вимог у процедурах банкрутства.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає про право скаржника на оскарження прийнятих у справі послідуючих судових актів після подання ним грошових вимог у порядку визначеному ст. 51 Закону, оскарження дій ліквідатора на предмет відхилення грошових вимог кредитора, оскарження судових актів в ході ліквідаційної процедури та за її наслідками, якщо такими актами порушуватимуться права та законні інтереси податкового органу.

За таких обставин, оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене та забезпечити неухильне дотримання норм процесуального та матеріального права.


Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,


П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва задовольнити.


Постанову господарського суду міста Києва від 18 червня 2008 року у справі № 49/109-б скасувати.


Справу передати до господарського суду міста Києва на новий розгляд.




Головуючий І. Панова



Судді А. Заріцька


Л. Продаєвич


Судовий реєстр по справі 49/109-б

№ рішення Форма судового рішення Дата ухвалення рішення Суддя Суд Форма судочинства
18853643 Ухвала 17.10.2011 Митрохіна А.В. Господарський суд м. Києва Господарське
18670551 Ухвала 07.10.2011 Митрохіна А.В. Господарський суд м. Києва Господарське
17266705 Постанова 15.06.2011 Митрохіна А.В. Господарський суд м. Києва Господарське
16108565 Ухвала 06.06.2011 Митрохіна А.В. Господарський суд м. Києва Господарське
15602201 Ухвала 20.05.2011 Митрохіна А.В. Господарський суд м. Києва Господарське
2624722 Постанова 10.12.2008 Заріцька А.О. Вищий господарський суд України Господарське
2287088 Ухвала 05.11.2008 Яценко О.В. Вищий господарський суд України Господарське
2183432 Ухвала 10.10.2008 Яценко О.В. Вищий господарський суд України Господарське
1749578 Постанова 18.06.2008 Митрохіна А.В. Господарський суд м. Києва Господарське