Господарські справи (до 01.01.2019) / Справи про банкрутство / Банкрутство /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа Б-31/03-06

Дата ухвалення рішення:
21.06.2006
Зареєстровано:
12.07.2006
Cуддя:
Поляков Б.М.
Оприлюднено:
20.08.2007
Категорія справи:
Банкрутство
Суд:
Вищий господарський суд України
Форма судового рішення:
Постанова
Форма судочинства:
Господарське

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2006 р.

№ Б-31/03-06

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:


Полякова Б.М.–головуючого


Катеринчук Л.Й.,


Ткаченко Н.Г.

розглянувши касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Червоно заводському районі м. Харкова

на ухвалу


та постанову

господарського суду Харківської області від 22.02.2006

Харківського апеляційного господарського суду від 17.04.2006

у справі

господарського суду

№ Б-31/03-06

Харківської області

за заявою

Державної податкової інспекції у Червоно заводському районі м. Харкова (далі : “Ініціюючий кредитор)

до

Науково-технічного центру «Альков»ТОВ (далі : “Боржник”)

про

визнання банкрутом

в судовому засіданні взяли участь представники :

від заявника касаційної скарги

Хижняк О.С., доручення №2218/9/10-025

від боржника

не з”явився


ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду 06.02.2006 (суддя Пуль О.А.) порушено провадження у справі про банкрутство Боржника за спрощеною процедурою в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та визначено дату судового засідання про визнання відсутнього боржника банкрутом на 13.02.2006.

В судових засіданнях 13.02.06 та 21.02.06 оголошувалась перерва, справа розглянута в судовому засіданні 22.02.2006. Ухвалою суду 22.02.2006 провадження у справі припинено мотивуючи відсутністю неналежних доказів в обґрунтування припинення господарської діяльності боржником.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати зазначену ухвалу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.04.2006 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червоно заводському районі м. Харкова залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 22.02.2006 залишено без змін.

Не погоджуючись з винесеною постановою, Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила ухвалу господарського суду Харківської області від 22.02.2006 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.04.2006 скасувати, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 129 Конституції України, ст.ст. 1, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.42 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про підприємництво»ст.4, п. 17.1.1. п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ст.ст.4, 43 ГПК України.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши представників учасників провадження, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі “Закону) справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.

За приписами ст.52 Закону передбачено можливість здійснення спрощеної процедури щодо боржника, який відсутній за місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника. В такому випадку провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника здійснюється незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Зазначена норма надає право господарському суду у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника винести постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру не здійснюючи публікації в офіційних друкованих органах про порушення справи про банкрутство , не затверджуючи реєстр вимог кредиторів, не зобов’язуючи розпорядника майна скликати збори кредиторів та формувати комітет кредиторів.

Відповідно до вимог ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” , який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст.18 названого Закону , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені , вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Названий Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (п.7 ст.19 Закону).

Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Ініціюючий кредитор звернувся до суду про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника за спрощеною процедурою в порядку ст. 52 Закону і грошові вимоги Ініціюючого кредитора становили 39875,17грн. основного боргу та 3,80 грн. пені.

Матеріалами справи підтверджується подання Акту №57 перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб’єкта підприємницької діяльності (т.1 а.с.25) в обґрунтування відсутності боржника за адресою місцезнаходження, який попередні судові інстанції не прийняли як належний доказ відсутності боржника за адресою місцезнаходження. Належних доказів в обґрунтування відсутності Боржника за адресою місцезнаходження Ініціюючим кредитором не подано. Розмір грошових вимог кредитора є меншим передбаченого законодавством про банкрутство мінімуму, який дозволяє продовження провадження у справі про банкрутство за загальною процедурою.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками першої та другої судових інстанцій про припинення провадження у даній справі, а доводи касатора вважає необґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115,,1117,1119,11111 ГПК України Вищий господарський суд України –


П О С Т А Н О В И В :


1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червоно заводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.04.2006 та ухвалу господарського суду Харківської області від 22.02.2006 залишити без змін.

Головуючий Б. Поляков

Судді Л. Катеринчук


Н. Ткаченко