Господарські справи (до 01.01.2019) / Справи про банкрутство / Банкрутство /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа Б40/80/05

Дата ухвалення рішення:
14.06.2006
Зареєстровано:
06.07.2006
Cуддя:
Поляков Б.М.
Оприлюднено:
20.08.2007
Категорія справи:
Банкрутство
Суд:
Вищий господарський суд України
Форма судового рішення:
Постанова
Форма судочинства:
Господарське

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2006 р.

№ Б40/80/05

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:


Поляков Б.М. –головуючого


Разводової С.С. (доповідач)


Ткаченко Н.Г..

розглянувши

касаційну скаргу

БПП “Техноснаб”

на постанову


Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2006 року

у справі

№ Б40/80/05 господарського суду Дніпропетровської області

за заявою

АППБ “Аваль” в особі Дніпропетровської обласної дирекції АППБ “Аваль”

до

БПП “Техноснаб”

про

визнання банкрутом

За участю представників сторін

від кредитора

Богун В.П. дов.,

від боржника

не з’явилися


ВСТАНОВИВ:


Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2005 року у справі № Б40/80/05 (суддя Садиліна О.Є.) про визнання банкрутом БПП “Техноснаб” за заявою АППБ “Аваль” в особі Дніпропетровської обласної дирекції АППБ “Аваль” визначено розмір вимог кредитора до боржника в сумі 882 131,06 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Стюпана Д.В., зобов’язано кредитора подати до офіційних друкованих органів за свій рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, визначені дати проведення окремих дій в процедурі розпорядження майном на підставі ст.ст. 11, 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі по тексту –Закон).


Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2006 року зазначена ухвала залишена без змін з тих же підстав.


Не погоджуючись із рішеннями господарських судів попередніх інстанцій БПП “Техноснаб” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2006 року у справі № Б40/80/05 скасувати, посилаючись на неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме ст. 6, 8, 9, 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 28 Закону України “Про заставу”.


Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.


З матеріалів справи видно, що провадження у справі про банкрутство БПП “Техноснаб” порушено 13.05.2005 року за заявою Дніпропетровської обласної дирекції АППБ “Аваль”. Заява кредитора мотивована наявністю у боржника грошових зобов’язань на загальну суму 899 256,24 грн., які виникли внаслідок неповернення кредитних коштів по кредитному договору № 010/03-173 від 20.12.2001 року, які були стягнуті рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2003 року у справі № 1089, наказ по якому був повернутий стягувачеві ВДВС Павлоградського міського управління юстиції у зв’язку з відсутністю у боржника майна та грошових коштів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що договором застави № юр 010/03-173 від 07.02.2002 року забезпечено виконання БПП “Техноснаб” зобов’язань по своєчасному поверненню кредитних коштів в розмірі 400 000 грн. згідно кредитного договору № 010/03-173 від 25.12.2001 року, який був укладений з банком строком до 25.12.2002 року.

В заставу передано трансформатор ТДТН 40 000/110 У-1 ринковою вартістю 812 266 грн., який залишився у боржника на зберіганні.


Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що фактично трансформатор ТДТН 40 000/110 У-1 у боржника був відсутній і відомості стосовно цього обладнання, які надавалися директором БПП “Техноснаб” банку для отримання кредиту, не відповідали дійсності, дії керівництва БПП “Техноснаб” щодо надання інформації про предмет застави були спрямовані на незаконне отримання кредиту, даний факт підтверджується обвинувачувальним висновком по кримінальній справі № 70039063, постановою Павлоградського міськрайонного суду від 20.04.2004 року. Тому оскільки предмет застави відсутній, не можна вважати вимоги кредитора такими, що забезпечені заставою.


Відповідно до п. 3 ст. 6 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Розмір грошових вимог кредитора до боржника становить 882 131,06 грн., що складає більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, зазначені вимоги мають безспірний характер, це підтверджується рішенням суду першої інстанції від 17.06.2003 року у справі № 10/89, яке набуло законної сили і на виконання 02.03.2005 року ВДВС Павлоградського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження, зазначені грошові вимоги не задоволені боржником протягом трьох місяців, оскільки виконавчий документ повернуто стягувачеві через відсутність майна і грошових коштів у боржника.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у місцевого господарського суду були правові підстави для порушення провадження у справі про банкрутство БПП “Техноснаб”.


Судова колегія не може погодитись із зазначеними висновками господарського суду з огляду на таке.

Як було зазначено, провадження у справі про банкрутство БПП “Техноснаб” порушено 13.05.2005 року за заявою Дніпропетровської обласної дирекції АППБ “Аваль”.

У своїй заяві кредитор посилається на договір застави № юр 010/03-173, що укладений 25.12.2001 року між кредитором та боржником - БПП “Техноснаб”. Відповідно до умов зазначеного договору заставоутримувачеві (кредиторові) переданий на зберігання трансформатор ТДТН 40000/110 В-1, загальною вартістю 800 000 грн.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги кредитора повністю забезпечені заставою.

У зв’язку з викладеним та на підставі п. 2 ст. 8, ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у випадку якщо вимоги кредитора повністю забезпечені заставою, суд припиняє провадження у справі про банкрутство.

У ст. 1 Закону визначені такі категорії кредиторів: конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.


Статтею 28 Закону України “Про заставу” застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

З матеріалів справи видно, що кредитором не надано ніяких доказів, які підтверджують факт припинення дії договору застави на підставі ст. 28 Закону України “Про заставу”.

Таким чином, апеляційною інстанцією та місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваних рішень допущено грубе порушення вимог ст. ст. 8, 9, 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 28 Закону України “Про заставу”.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, до заяви кредитора про порушення справи про банкрутство додано постанову ВДВС Павлоградського міського управління юстиції від 02.03.2005 року про відкриття виконавчого провадження та постанову ВДВС Павлоградського міського управління юстиції від 29.03.2005 року про закриття виконавчого провадження. Тобто виконавче провадження діяло протягом 22 днів і за цей час ВДВС не виконав жодної дії направленої на стягнення заборгованості та навіть не направив на адресу боржника про відкриття та закриття виконавчого провадження.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду слід враховувати встановлені Законом особливості правового статусу тієї або іншої категорії кредиторів.

Судова колегія дійшла висновку, що відсутність жодного звернення з вимогою про оплату заборгованості не може свідчити, що боржник неспроможний виконати грошові зобов’язання у зв’язку з відсутністю коштів.

Відповідно зі ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2006 року у справі № Б40/80/05 необхідно скасувати, а справу передати до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд в іншому складі суду.


Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115 , 1117, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -


ПОСТАНОВИВ:



Касаційну скаргу БПП “Техноснаб” задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2006 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2005 року скасувати.

Справу передати до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд в іншому складі суду.



Головуючий

Поляков Б.М.


Судді

Разводова С.С.



Ткаченко Н.Г.